Користь та шкода баштанних культур

0
32

Баштанні у нашій країні зазвичай дозрівають із середини серпня. Тому червень і липень – період нехарактерний для збору урожаю кавунів і динь. Але вони уже продаються – і в магазинах, і на ринках, і на точках продажу біля трас. Разом із приємним смаком і поживними речовинами такі ранні баштанні можуть принести людині шкоду. 

Кавун та диня – представники баштанних культур, що відносяться до сімейства гарбузових. Плід кавуна – найбільша, зі всіх відомих людству, ягід.

Історія кавунів корінням сягає вирушає  в XX століття вік  до н.е. Перші згадки про круглі зелені ягоди зустрічаються в документах, що оповідають про життя племен Південної Африки. Доказом вживання кавунів в Давньому Єгипті служать кісточки, що чудово збереглися, виявлені в гробниці Тутанхамона. Диня є вихідцем із Стародавньої Індії.

Перед початком сезону баштанних культур хотілося б зупинитися на корисних властивостях і негативних наслідках, до яких може привести їх вживання. Корисні властивості кавуна та дині обумовлені насамперед хімічним складом їх плоду. Цукриста м’якоть кавуна та дині багата клітковиною і водою. На 100 грам кавуна припадає близько 90% води; 7% вуглеводів і 38 калорій; на 100 грам дині відповідно – 90% води, 7,4 % вуглеводів і лише близько 30-38 ккал. До складу м’якоті плоду дині і кавуна входять білки, пектини, мікроелементи (калій, кальцій, магній, фосфор, залізо), вітаміни (А, каротин, С із , РР, В1, В2, нікотинова кислота (РР), фолієва  кислота (В9). Диня багата цинком, міддю, марганцем, йодом; кавун –  натрієм. Вуглеводи, що знаходяться в м’якоті кавуна у великій кількості, є легко засвоюваними організмом. Якщо брати свіжий кавун, тільки що зірваний з грядки, то в ньому переважають фруктоза і глюкоза. У випадку, якщо  плід якийсь час зберігався, в ньому починає розпочинає  накопичуватися сахароза. У дині сахароза складає 6%, фруктоза-2,8%, глюкоза-1,2%.

Кавун та диня, через свій склад, чудово угамовують спрагу, наповнюють організм енергією, сприяють виведенню з організму отруйних речовин. У зв’язку з сечогінним ефектом їх вживання показане при хворобах нирок, в т.ч. при сечокам’яній хворобі, а також особам, які КТО  борються з із  надлишковою масою тіла. Клітковина, що міститься в них, посилює перистальтику кишечнику, сприяє кращому переварюванню їжі  і  виведенню надлишку холестерину з організму. Могутній вітамінний комплекс впливає на підтримку імунітету в належному  стані, покращує зір, продовжує молодість. Безцінна фолієва  кислота знижує рівень поганого «холестерину» в крові, необхідна для нормального стану достатку  нервової системи і покращення зовнішнього вигляду шкірних покривів. У фолієвій кислоті мають потребу перш за все передусім люди з низьким вмістом заліза в крові, вагітні. Кислота допомагає збалансувати гормональний фон, позбавляє від депресії, укріплює імунітет і покращує пам’ять. Каротин, що міститься утримується  у дині та кавуні, живить шкіру, додає блиск волоссю, міцність нігтям; калій і магній –  дозволяють підтримати роботу серця і судин посудин (регулярне вживання вжиток  кавунів є профілактикою інфарктів і інсультів), кальцій – необхідний для нормального стану кісток та зубів. Кавун та диня багаті антиоксидантами (аскорбінова кислота, каротин, тіамін і рибофлавін рібофлавін ) – речовинами, які борються з вільними радикалами радикал-іонами. Ці речовини подовжують «життя» нашого організму, захищають його від вікових руйнувань, зміцнюють імунітет, покращують зір, благотворно впливають на роботу мозку. Завдяки вмісту в кавуні могутнього природного антиоксиданту лікопену вживання його сприяє запобіганню онкозахворювань. Специфічний фермент, що міститься в дині, захищає клітини тканин від руйнування, позбавляє від безсоння і дратівливості, депресії; йод – стимулює мозкову діяльність.

Окрім унікальної корисної дії прийом вищезгаданих баштанних культур може мати і негативні наслідки. Так, якщо кавуни, багаті фруктозою, в невеликих кількостях допускається приймати в їжу хворим цукровим діабетом, то вживання в їжу дині не рекомендується. Прийом кавунів та динь протипоказаний також особам обличчям , які страждають проносами, колітом; вагітним на пізніх термінах. Сечогінна дія може викликати спричиняти рух каменів із блокуванням сечовивідних, жовчовивідних шляхів колій. Диня досить важкий для шлунку продукт, тому її не слід прямує поєднувати сполучати з молоком, кисломолочними продуктами, алкоголем, водою, медом, із якими вона здатна вступати в «конфлікт» (активне бродіння, що спричиняє спричиняє здуття, метеоризм і кольки). Диня ідеальна для окремого перекусу, їсти її слід окремо від інших продуктів і потроху.

Через недобросовісне вирощування, неправильне зберігання та порушення правил реалізації баштанні культури стали небезпечними для здоров’я. Для того, щоб кавуни і дині швидко набрали масу та дозріли достигали, їх «підгодовують» добривами. В основному це азотні добрива, що містять сіль азотної кислоти. Нітрати скупчуються в м’якоті плодів. Цьому сприяють нестача сонця і велика кількість вологи. Нітрати потрапляючи в мікрофлору шлунково-кишкового тракту, перетворюються в шкідливі нітрити і N-нітроз з’єднання сполучення, які здатні спричиняти онкологічні захворювання. Нітрити, взаємодіючи з із гемоглобіном, перетворить його в метгемоглобін, який не виконує транспортну функцію крові. В наслідок чого кисень в недостатній кількості надходить в тканини (гіпоксія). Особливо важко це переносять діти і особи, які страждають серцево-судинними захворюваннями, а також захворюваннями дихальної та видільної систем. Перші ознаки отруєння нітратами виявляються через 2-6 годин після вживання кавунів або динь. Основними симптомами є: синюшність губ та нігтьового ложа, нудота, блювота, пронос, біль у животі, підвищена температура тіла, ознаки інтоксикації організму (слабкість, ломота). Згідно нормативів максимальний рівень вмісту нітратів в кавунах складає 60 мг міліграм-еквіваленти /кг, в динях – 90мг/кг. Більше всього нітратів накопичується у кірці скоринці і зеленій м’якоті плодів, тому краще вживати тільки ту частину плоду, яка розташована  ближче до серцевини.

Крім того, в процесі вирощування динь та кавунів часто застосовуються пестициди. Вживання баштанних культур із перевищенням максимально допустимих рівнів пестицидів може викликати гострі і хронічні отруєння. Прояви гострих отруєнь можуть бути різними, починаючи від головного болю, нудоти, блювоти, болів у животі, проносу і закінчуючи набряком легень, паралічем  дихання. Хронічними  проявами отруєнь можуть бути захворювання печінки, нирок, ураження нервової системи, органів зору та ін. У зв’язку з тим, що баштанні культури зростають на землі, на їх поверхні міститься величезна кількість хвороботворних мікроорганізмів різних кишкових інфекцій. На поверхні можуть бути присутніми також яйця гельмінтів, що викликають глистові інвазії. Придорожня торгівля динями та кавунами загрожує тим, що важкі тяжкі метали, що містяться в автомобільних вихлопах, швидко накопичуються в них.

Тому, краще всього баштанні культури купувати в кінці літа або восени, тобто в період природного дозрівання цих ягід. Щоб уникнути серйозних наслідків, не варто пропонувати кавун дітям, що не досягли 3-річного віку, дітям до 6 років допустимо вживати не більш за 100гр кавуна або дині. Чим молодше дитина, тим менше його організм здатний здібний протистояти шкідливій дії нітратів, пестицидів, важких тяжких металів. Місце реалізації баштанних культур має бути спеціально обладнане: огороджене, під навісом, плоди необхідно розміщувати на стелажах, піддонах. На кавуни та дині, що реалізуються населенню, має бути наявний  товарно-транспортна накладна. Продавець при собі повинен мати особисту особову  медичну книжку з відомостями про своєчасно пройдений медичний огляд. Кавуни та дині перед вживанням вжитком  необхідно мити також, як і інші овочі, фрукти.

 

Лікарка з гігієни харчування харчування  ДУ «Донецький обласний  лабораторний центр МОЗ України»                  

Вікторія Миколаївна Павлова

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут