Результати вступної кампанії. Ким хочуть стати юні українці?

Вступна кампанія у виші добігла кінця. На початку серпня навчальні заклади зарахували вступників на бюджетну форму навчання і оприлюднили списки тих, хто претендує на місця за контрактом. Поки першокурсники готуються до навчального року, Міністерство освіти підбиває підсумки вступної кампанії і визначає головні тенденції.

Вступають не тільки до столиці

За даними Міністерства освіти, у 2019 році на бюджетну форму навчання вступили 52,5 тисячі абітурієнтів. До 1 серпня усі, хто претендував на бюджетне місце, повинні були віднести до університетів оригінали документів. В іншому випадку – заява анулювалася.

Тим часом зарахування на контракт ще триває й офіційно завершиться аж 30 вересня. Кожен університет самостійно визначає терміни підписання договорів про платне навчання.

Традиційно найпопулярнішими серед вступників були заклади Києва, Львова, Харкова та Дніпра. До топ-університетів за кількістю поданих заяв увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського.

Цікавою тенденцією стало зростання інтересу абітурієнтів до вишів-переселенців із Донбасу. За даними МОН, приріст заяв до вишів Луганської і Донецької областей склав 27% і 21% порівняно з минулим роком.

«Успіхи роблять наші переміщені вузи за держзамовленням. Серед них найбільше держзамовлення отримали: Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського», – уточнила міністр освіти Лілія Гриневич під час прес-конференції на тему вступної кампанії.

Цього року 26% абітурієнтів скористалися галузевим коефіцієнтом. Він застосовувався для вступу на спеціальності з особливою державною підтримкою, наприклад, будівельні, і множив конкурсний бал на 1,02. Також майже 14% використали «сільський» коефіцієнт, який нараховувався вступникам, які зареєстровані в селі. Цього року перші 27 абітурієнтів вступили на бюджет на медицину або педагогіку в обмін на згоду відпрацювати три роки в селі після випуску.

Філологи і юристи все ще популярні

Найпопулярнішими серед абітурієнтів залишаються гуманітарні спеціальності: філологія, право, менеджмент, педагогіка. До топ-спеціальностей за кількістю поданих заяв також увійшли журналістика, економіка, психологія і медицина.

Освітяни відзначають, що, попри сталі тенденції у виборі спеціальностей, цьогорічна вступна кампанія відрізнялась різноманітністю прохідного балу. Від найвищого показника у 195 балів для вступу на «Філологію» до мінімального 101-го для заочної форми «Механічної інженерії».

Досить складно було потрапити на «Міжнародне право», «Міжнародні відносини» та «Міжнародні економічні відносини». Для вступу потрібно було набрати понад 190 балів. Вище 180 балів необхідно було отримати, щоб пройти на «Стоматологію», «Політологію», «Журналістику», «Психологію», «Культурологію», «Історію» і «Публічне адміністрування». Найнижчі прохідні вимагались у технічних спеціальностях.

«Прохідні бали низькі там, де низьким є конкурс, наприклад, на умовне «Гірництво» зарахованих менше, ніж бюджетних місць. В таких умовах на навчання за державний кошт можуть потрапити люди, які взагалі не знають фізики та математики», – пояснює директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

Експерти нарікають, що популярні у студентів професії не затребувані, і через 5 років в Україні примножиться дипломованих безробітних. З десятка топ-спеціальностей роботодавці чекають хіба що випускників комп’ютерних спеціальностей, медиків і педагогів.

«Вакансій філологів у нас всього лише кілька десятків на місяць, в той час як на продавців-консультантів – кілька тисяч. Через це люди, які мають диплом філолога, змушені йти працювати адміністраторами, перекладачами, офіс-менеджерами і так далі», –  зауважує HR-експерт сайту rabota.ua. Тетяна Пашкіна

У МОН кажуть, що про проблему знають і намагаються популяризувати технічні спеціальності.

«Ми б хотіли, щоб популярнішими були інженерні спеціальності та природничі науки.
І ми вже над цим працюємо», – коментують у Міносвіті.

Усвідомлений вибір та менше заяв

На думку міністра освіти і науки Лілії Гриневич, цього року абітурієнти більш виважено стали підходити до вибору спеціальності та вишу. Порівняно з минулим роком зросла кількість вступників та електронних кабінетів, які вони створили, але зменшилась кількість заяв: 162 тисячі кабінетів та 914 тисяч заяв торік проти 168 тисяч кабінетів і 831 тисячі заяв цьогоріч.

Освітяни припускають, що однією з причин такої зміни є запровадження спеціального тестування для вступників, яке підготував аналітичний центр CEDOS. Пройшовши тест (https://cedos.org.ua/vybir), абітурієнти могли краще визначитися, куди вступати. За статистикою, впродовж вступної кампанії сторінку переглянули 131 тисяча осіб.

У МОН кажуть, що підсумки кампанії дозволяють зробити певні висновки і вдосконалити вступ наступного року. Наприклад, скоротити кількість можливих заяв, але зняти обмеження за спеціальностями.

«Дані цієї вступної кампанії свідчать, що нема потреби подавати 7 заяв, бо ці 6-й та
7-й пріоритети практично не працюють. Ми вважаємо, що наступного року потрібно внести зміни до умов прийому. Ви знаєте, що цьогоріч абітурієнт міг подати на бюджет 7 заяв на 4 спеціальності. Ми пропонуємо, щоб за спеціальностями обмеження не було взагалі, а абітурієнт мав 5 заяв. Кожну він на власний розсуд зможе подати у будь-який виш та на будь-яку спеціальність», – пояснила Гриневич.

Цьогорічна вступна кампанія засвідчила – вища освіта потребує змін. У сучасному світі підхід «диплом заради диплому» вже не працює. Потрібно більше орієнтуватись на ринок праці, скорочувати державне замовлення та змінювати умови конкурсу для окремих спеціальностей. І тоді вища освіта отримає нову цінність.

За сприяння Центру громадського моніторингу та контролю
підготувала Олена ГЕНШЛЕР

 

1 КОМЕНТАР

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут