Психолог рекомендує. Як побудувати гармонійні відносини з дітьми? 

Вітаємо усіх, кому випало велике щастя батьківства, яке сповнене приємних турбот та великої відповідальності. На жаль, але радість батьківства може тривати не завжди. Часто саме підлітковому віці стається більшість конфліктів між батьками та дітьми. Старший інспектор з психологічного забезпечення Оксана Пільстрем підготувала ТОП-5 рекомендацій, як побудувати гармонійні відносини з дитиною.

1 умова – спілкування, гармонійні стосунки з дитиною. Для будь-яких відносин, і не тільки, з дитиною важливо спілкуватися. Безумовно, без критики та упередженості прийняття однією особистістю іншої.

Як саме його побудувати? У такому спілкуванні ви щасливі від того, що ваша дитина обрала саме вас своїми батьками, а не від того, що ваша дитина – гарна, відмінник чи відмінниця, слухняна, розумна тощо. Ви приймаєте та любите її незалежно від цих параметрів. Ви можете транслювати це в таких реченнях як: “Як добре, що ти в нас народився”, “Я люблю, коли ти вдома”, “Ти мені подобаєшся”.

У нашому матеріальному світі батьки весь час зайняті роботою, але якщо ви заведете звичку активного слухання своєї дитини 30 хвилин на день, запевняємо вас, що ваші відносини будуть щодня поліпшуватись.

2 умова – тактильний контакт. Сімейний терапевт Вірджинія Сатір рекомендувала обіймати своїх дітей мінімум 4 рази на день, тоді як вченими було доведено, що середня кількість обіймів, які потрібні людині, щоб відчувати себе щасливою – 8.

Є таке явище у психології, що зветься “госпіталізм” – уповільнення і спотворення розвитку дітей внаслідок перебування їх у несприятливих умовах, що супроводжується синдромом важкої фізичної і психічної відсталості, що виникає в перші роки життя дитини через нестачу спілкування з близькими дорослими. Проявляється в запізнілому розвитку рухів (особливо ходьби), низьких антропометричних показниках, а також уповільненому і неповноцінному формуванні вищих психічних функцій.

Вчені встановили, що навіть при наявності хороших санітарно-гігієнічних умов, задовільного харчування і догляду у дітей, позбавлених спілкування з батьками або дорослими, що їх замінюють – зубожіє емоційна сфера, сповільнюється розвиток мислення і мови. Подібні явища можуть виникати в умовах сім’ї, коли дитині не приділяється достатньо уваги. А це дуже небезпечно.

3 умова – власний приклад та сумісна діяльність. Тут все дуже просто! Не виховуйте дітей, а виховуйте себе. Бо діти дивляться на нас, а не слухають. Вони дуже чутливі до нещирості.
Якщо ви хочете, щоби було здорове харчування, то самі маєте його дотримуватись. Хочете, щоби малеча читала – читайте разом, або просто читайте самі.
Менше гаджетів, а як у вас з цим? Є таке визначення “зона найближчого розвитку дитини”, так ось вона про те, що психічні функції дитини розвиваються поступово і засвоєння нових навичок йде від схеми “Ми разом з батьками” до “Я сам”.
Тобто, спочатку дитина разом з вами заправляє ліжко, а потім вона вже це робить сама. Спочатку ви читаєте разом з дитиною, а потім вона це робить сама. І ніяк не навпаки.

4 умова-рекомендація – схвалення. Людський мозок так влаштований, що позитивні події в нашому житті ми сприймаємо як належне, а на негативних концентруємо увагу. Якщо зараз проаналізувати, то скільки часу на день ми хвалимо дитину за позитивну поведінку (за те, що вона робить правильно), а скільки критикуємо?

Я думаю, ви побачите, що частіш за все, ми зосереджуємося на критиці поведінки дитини. Тож, схвалюйте конкретні прояви поведінки дитини. Наприклад, “Мені подобається, як ти відразу почав викидати сміття, щойно я тебе попросила”, ніж “Ти чудова дитина”. Бо саме конкретика допоможе дитині зрозуміти, яка саме поведінка є бажаною. Діти потребують схвалення, чим швидше вони зрозуміють, як його отримати, тим швидше ви побачите позитивну поведінку.

5 рекомендація – навчіть дитину долати труднощі. Теж власним прикладом. Покажіть, як ви б’єте грушу, коли гніваєтесь, танцюєте, інтенсивно прибираєте житло, релаксуйте, медитуйте разом з дитиною. Це необхідні навички психогігієни, яким нас не навчають. А звернення до психолога стигматизоване. Хоча, це такий же необхідний спеціаліст у кризовому чи незрозумілому стані, як і стоматолог під час хвороби зуба.

Не бійтесь показувати дитині свої емоції, бо саме від вас вона вчиться як з ними обходитись. І від вас залежить, як вона це буде робити – кричати, руйнувати відносини та своє життя чи проговорювати, проживати конструктивним способом, щоби вийти на новий рівень власного розвитку.

Успіхів вам у цьому приємному шляху батьківства!

Прес-служба батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов’янськ

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут