«Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя». Письменник, правозахисник, борець за справедливість. Перед нами – металевий портрет Василя Стуса. Невдовзі на ньому з’являться рядки з його поезій.
Готову роботу встановлять у центрі кам’яної арки. Вона виконана з інкерманського каменю.
Поезія – це білий колір, життя – чорний. Так пояснює скульптор В’ячеслав Гутиря сполучення білого каменю і темного металу.
Ідею створення композиції підтримали підприємці та активісти Краматорська.
Багато що пов’язує ім’я Стуса з Донеччиною. Тут він жив, навчався й працював. У ХХ столітті Василь Стус став символом українського опору.