День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу вшановують в Україні 18 травня. 77 років тому за рішенням радянського керівництва о 3-ій годині ранку співробітники НКВС розпочали депортацію кримських татар.
Під час першої і найбільшої хвилі, яка тривала з 18 по 20-те травня – виселили понад 180 тисяч корінних жителів Криму. Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова СРСР «Про кримських татар». В ній, зокрема, народ звинувачували у начеб-то масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
На збори людям давали від кількох хвилин до півгодини. Із собою дозволяли брати особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію. У реальності ж абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідти ешелонами відправляли на схід.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч людей. Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар.
1946 року Крим позбавили статусу автономії, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви. Примусове утримання кримськотатарського народу в місцях вигнання тривало до листопада 1989 року.