Жінка, яка є авторкою двадцяти дев’яти поетичних збірок, п’яти книжок короткої прози, трьох романів та дев’яти тисяч картин. Виставки цієї художниці відбувалися в багатьох країнах світу.

Емма Андієвська народилася у 1931 році у Донецьку. Батько письменниці був хіміком, мати – агрономом за освітою і пізніше працювала вчителькою. У Емми з самого дитинства був дуже слабкий імунітет. Через часті важкі хвороби більшість шкільних занять Андієвська пропускала, але дуже гарно складала всі іспити в школі, щоправда екстерном. З дитинства Емма мала феноменальну пам’ять і талант до малювання.

Хворобливість дитини змусила родину у 1937 році переїхати спочатку до Вишгорода, а згодом — у 1939 році до Києва. В 10-річному віці майбутня письменниця перечитала найвідоміші твори світової літератури як українських, так і європейських письменників.

На початку другої світової війни батька Емми розстріляли більшовики. І на початку 1943 року дівчинка разом з мамою переїхала до Берліну. Живучи у Німеччині, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, тому її, попри правила, прийняли до чоловічої. В той же час у нашої героїні з’явилися проблеми зі здоров’ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку, хвора на туберкульоз хребта, і після цього вісім років ходила в у спеціальному корсеті.

Емма Андієвська

У 1955-1957 рр Андієвська працювала вільнонайманою на радіо «Свобода» у Мюнхені. У 1957 році майстриня закінчила Український вільний університет за спеціальностями філософія та філологія. Емма після навчання переїхала до Нью-Йорка, де працювала в компанії, що створювала дизайн вітальних листівок.

До речі, нині Емма є громадянською США. Як же вона отримала громадянство, та чому вирішила залишитися у штатах?

У 1959 році донеччанка вийшла заміж за літературного критика та письменника Івана Кошелівця, з яким прожила все життя аж до смерті чоловіка. Після одруження вона повернулося до Німеччини у Мюнхен. Андієвська щорічно на місяць їздила до США, щоби у 1962 році отримати американське громадянство. А вирішила вона залишитися щоб популяризувати українську культуру саме у США.

Як же Емма намалювала понад 9 000 тисяч картин, не маючи повної мистецької освіти?

Публічний дебют Андієвської як художниці відбувся у 1956 році на виставці у Мюнхені. Наступні виставки відбулися в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Ізраїлі, Італії, Іспанії, Саудівській Аравії та Швейцарії. З 1992 року виставки малярки відбуваються і в Україні. Чимало творів авторки є експонатами різних музеїв світу та мистецьких колекцій приватних осіб. Зокрема, роботи Емми Андієвської мають Український музей у Нью-Йорку, Львівська картинна галерея, Львівський державний музей, Палац культури Музей етнографії та художнього промислу Львів, Державний музей літератури Київ.

Її картини дуже подобалися глядачам завдяки її власному стилю малювання – це використання передусім акрилових фарб. Специфічним художнім прийомом Андієвської є повторне накладання фарби на полотно до двадцяти п’яти разів. Таким чином вона створює ефект рухомих фарб, який помітний, коли дивитися на картини під різними кутами зору. Це можна сказати ефект 3Д-малювання, але зі застосуванням звичайних фарб.

Емма Андієвська є авторкою трьох романів. Перший філософський роман Герострати авторка почала писати у віці дев’ятнадцяти років, реагуючи на новелу Жана-Поля Сартра Герострати. Письменниця написала п’ять варіантів роману, опублікувавши лише останній із них у 1970 році, який справив фурор у багатьох країнах Європи.

Другий роман під назвою Роман про добру людину був написаний у 1964–1968 рр. Третій Роман про людське призначення авторка писала протягом десяти років з 1970 по 1980. Він унікальний за своєю довжиною і складністю речення. У її романах одне речення може сягати десяти і п’ятнадцяти сторінок.

Емма Андієвська є також авторкою короткої прози. Зокрема, збірок оповідань Подорож, Тигри, Казки та твору Джалапіта. Письмениця зробила свої прози продовженням своїх картин. Вона з’єднувала картину та роман у єдиний художній “малюнок”. Наприклад, у “Казці про два пальці” йде мова про два невидимі пальці на руці, які творять найбільше. Чимало персонажів картин Андієвської мають понад п’ять пальців на руках, що і є підтвердженням цього комбінування.

Емма Андрієвська

Нагороди Емми Андієвської

  • У 1984 році Емма стала лауреатом літературної премії Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів за Роман про людське призначення
  • 2002 – Кавалер ордена “За інтелектуальну відвагу” незалежного культурологічного часопису
  • 2003 – Міжнародна літературна премія “Тріумф”
  • 2011 – Золота грамота Донецького Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка
  • 2018 – Національна премія України імені Тараса Шевченка

Емма Андієвська є дуже талановитою людиною. Не зважаючи на свої проблеми зі здоров’ям, вона продовжує дивувати світ своїми ідеями та творчістю. Про неї навіть знімали фільми. Це “Акваріум у морі”, проєкт “Юкрейнер”, “Хто така Емма Андієвська” та ще безліч інтерв’ю і статей.

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут