Пт. Бер 29th, 2024

Жертв Голодоморів в Україні 1921-23, 32-33 та 46-47 років вшановують в останню суботу листопада. Наймасштабніший з яких припав на тридцяті роки, визнаний на законодавчому рівні, геноцидом українського народу.

Дослідники досі сперечаються про точну кількість померлих від недоїдання – називають цифру від майже чотирьох мільйонів людей до 5-ти.

Водночас, Інститут національної пам’яті наголошує про сім мільйонів загиблих. Причину Голодомору історики вбачають у репресивній політиці хлібозаготівлі, яку проводила комуністична влада. Репресивні методи змушували конфісковувати всі запаси зерна, інші харчі, та навіть одяг – як штраф за приховування збіжжя. Колективних трудових боржників заносили до так званих чорних дошок. Репресії полягали у тотальному вилучені їжі, не підвезення товару і забороні селянам виїжджати за межі населного пункту.

Таким чином люди були приречені на голодну смерть. Сталін та його оточення застосували ще один репресивний закон: охорону державного майна. Покарання передбачало розстріл або 10 років суворого режиму. У народі він більш відомий як закон про 5 колосків і діяв до 1947 року.

Найбільше під час Голодомору загинули люди в населених пунктах сучасної Харківської, Київської, Полтавської, Сумської Дніпропетровської, Вінницької, Одеської та Чернігівської областей.

Перші згадки про масовий мор українського народу з’явились в англійській газеті у 1933 році. Про це написав журналіст Малкольм Маґерідж, який їздив між Україною і Кубанню. Після того сталінський режим заборонив в’їзд іноземним новинарям в СРСР. Про це написав у своїй науковій роботі дослідник Станіслав Кульчицький.

Голодомор визнали геноцидом 16 країн. Ще вісім – як акт знищення людства. Натомість Росія продовжує не визнавати Голодомор – геноцидом. Кремль заявляє, що причиною масового мору стала насильницька колективізація. Від якого постраждали і інші регіони СРСР.

Від angelina