З 1 січня заклади освіти України перейшли на нове меню. Тому тема харчування дітей з початку нового року стала дуже гарячою, і назбирала всякого – і адекватну критику, і сліпий хейт, і підтримку, і купу міфів та безліч легенд, і реальний досвід тих, хто стикнувся зі шкільною їжею на місцях. Пропонуємо разом розібратися, що ж відбувається з харчуванням наших дітей.

До історії питання: навіщо і що змінюють у харчуванні дітей

В Україні ситуація з харчуванням дітей в школах та дитячих садках довго майже не змінювалася: діяли норми, що були затверджені ще у 2004 році, а для приготування страв використовувалися збірники рецептур за стандартами та звичками радянських часів. На харчоблоках дитячих закладів разом з новим використовувалося застаріле обладнання. Постачальники продуктів харчування та кухарі не прагнули до покращення роботи, тому наші діти часто вживали їжу сумнівної якості.

Щоб змінити ситуацію, в 2021 році розпочалася національна реформа харчування дітей, яка здійснюється за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Полягає вона в оновленні меню та впровадженні сучасних способів приготування їжі, нових рецептур страв, різних форм організації харчування, осучаснення обладнання харчоблоків закладів для дітей. Активна робота над змінами тривала весь минулий рік, до робочої групи входили представники Міносвіти, Міністерства охорони здоров’я та Мінекономіки, Держпродспоживслужби, дитячі лікарі, дієтологи, фахівці з харчування, технологи. Мету реформи висловив Євген Клопотенко, відомий кухар, який плідно співпрацював над реформою харчування дітей в країні: «Ідея така: діти їдять здорову їжу в садочку, потім у школі, а потім і самі будуть готувати здорову їжу собі, а потім своїм дітям, а далі внукам».

На Донеччині реформа харчування дітей в закладах освіти втілюється за підтримкою обласної державної адміністрації та участю всіх зацікавлених служб, відомств, установ. За 5 останніх років понад трьох десятків їдалень у школах капітально відремонтували, три чверті вже впровадили систему управління безпечністю харчування. Спочатку за оновленим меню харчувалися учні окремих шкіл регіону, на базі яких створювалася модель, яка потім передавалися як досвід для інших.

Для втілення реформи харчування учнів за участю обласної державної адміністрації відбулися засідання круглого столу в Маріуполі, Слов’янську, Покровську та інших місцях області. Для керівників закладів загальної середньої освіти у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти запроваджено спецкурс «Безпечне і здорове харчування школярів», який розрахований на 12 годин.

До реалізації завдань реформування дитячого харчування шкіл Донеччини залучаються як бюджет, так і кошти фондів, громадських організацій. Наприклад, Маріупольский центр професійного розвитку реалізує на Донбасі проект School Food Generation, партнерами якого є фонд “Жовтно-Блакитні крила”, громадська організація “Поруч”, ChildFund Deutschland за фінансовою підтримкою Федерального Міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини.

Для покращення умов харчування в закладах загальної середньої освіти в 2022 році з обласного бюджету передбачено на ремонт та оновлення матеріально-технічної бази харчоблоків більш 2 млн гривен, з місцевих – понад 2,5 млн гривен.

Основні вимоги до меню у шкільних їдальнях з 1 січня: зменшення кількості цукру та солі, кількості хліба на 1 прийом їжі, збільшення кількості злакових, овочів, фруктів, ягід, молочних, м’ясних та рибних блюд. З раціону школярів виключили сосиски, ковбаси, консерви, обмежили споживання продукції з високим вмістом солі та цукру, тваринних та рослинних жирів.

Зараз оновлене шкільне меню містить 160 різноманітних страв, серед інших зараз в меню шкіл картопляний та морквяний крем-супи, пастуший пиріг, лобіо, фріттата, бігос з курячим м’ясом, болоньєзе, додали й традиційні українські блюда – банош, шпундру, вертуту, полтавський борщ, капусняк з гарбузом, львівський сирник та куліш. Тут би радіти, але нове меню спричинило чималу дискусію серед батьків та фахівців, в ЗМІ та соцмережах йдуть активні обговорення нової системи харчування, лунають і критичні коментарі. Діти також по-різному ставляться до нового меню.

Олена Зеленська, коментуючи критику, зазначила, що вона очікувана і перехід від старого до нового завжди психологічно складний для суспільства. Євген Клопотенко надав свої думки в Фейсбуці: «Щоб очікувати, що діти все з’їли, треба покласти сосиску і вермішель — бам, і були б ідеальні тарілки. В нас задача не зробити, щоб все було ідеально вилизано, а щоб вони почали звикати їсти корисну їжу». Він зазначив, що сприймає будь-яку реакцію на процес, адже «небайдужість народу — то рушійна сила змін», а також висловився про наступні кроки впровадження реформи харчування.

Щоб розібратися в проблемі та дізнатися авторитетної думки, звернулися до спеціаліста. На запитання відповіла в.о. генерального директора ДУ «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», головний державний санітарний лікар Донецької області Марина Білоусова.

– Пані Марино, чи дійсно країні була потрібна реформа харчування дітей?

– Реформа харчування дітей, безсумнівно, назріла. І про це красномовно свідчить статистика: за останніми оцінками Міністерства охорони здоров’я в Україні близько 15% населення страждають зайвою вагою та її наслідками. І в цій гіркій статистиці – не тільки дорослі, рік від ріку проблеми з зайвою вагою молодшають і мають виражену тенденцію до прогресування: більш 7 млн дітей віком до 17 років мають ожиріння, щороку фіксується ще приблизно 15,5 тис. нових випадків дитячого ожиріння. Зайві кілограми у дитини працюють, як бомба уповільненої дії: надмірна маса в майбутньому більше ніж у половини випадків трансформується у тяжкі соматичні захворювання: цукровий діабет 2-го типу, артеріальну гіпертензію, атеросклероз, неалкогольну хворобу печінки, панкреатит, жовчнокам’яну хворобу, ішемічну хворобу серця, деформацію опорно–рухового апарату, остеохондроз, психологічні розлади, порушення репродуктивної функції. Дослідники встановили, що однією з головних причин злоякісних новоутворень також є надлишкова маса тіла, 30–50% випадків захворювання раком можна було уникнути, просто змінивши спосіб життя. Тому ожиріння – один з головних факторів ризику ранньої смерті. Але слід підкреслити, що причин такої ситуації дві: крім нераціонального харчування з надлишком тваринних та рослинних жирів, цукру, ще зниження фізичного навантаження, малорухливий спосіб життя. Наші діти все більш часу проводять не на спортивних площадках, в рухливих іграх, а за моніторами комп’ютерів, смартфонів, гаджетів. Це потрібно усвідомлювати і дітям, і батькам, які не байдужі до здоров’я своїх дітей.

– З проблемою зайвої ваги дітей зіткнулися і інші країни?

– Всі ми живемо у світі розвитку комп’ютерів, інтернету. Комп’ютери і мобільний зв’язок стали невід’ємною складовою суспільства, і більшість із нас залежні від них. Це з одного боку сприяє технічному прогресу людства, але з іншого, все більш займає нашого часу, який можливо було витратити на здоровий спосіб життя. Тому проблема надмірної ваги населення є во всьому світі: за останніми оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, надмірною вагою в сучасному світі страждають приблизно 1,5 мільярда дорослих людей, вже маленькі діти до 8 років мають проблеми із зайвою вагою – таких в світі майже 20 млн. Збереження здоров’я дітей має особливе значення як для теперішнього часу, так і майбутнього країни. Тому всі цивілізовані країни завжди приділяли питанню здоров’я дітей підвищену увагу.

– Як в інших країнах намагаються вирішити цю проблему?

– Ситуація з надмірною вагою населення турбує більшість країн світу, бо знижує тривалість життя, працездатність населення. Долати цю проблему країни намагаються через зміни способу життя. Але, на жаль, стійких позитивних результатів досягти важко. У цій непростій битві за дитяче здоров’я, яку зараз веде Україна, пропоную згадати та урахувати досвід Америки та Англії. Відомий всім Арнольд Шварценеггер ще в 2005 році, коли був обраний губернатором Каліфорнії, активно боровся з фаст-фудом в шкільних їдальнях. В цьому ж році у Великій Британії змінювати харчування дітей почав Джеймі Олівер, відомий своїми телешоу та ресторанами. В обох випадках повну перемогу над шкідливими харчовими звичками дітей вибороти не вдалося, хоч окремі позитивні зміни в шкільному меню і були досягнути.

– Тобто, заздалегідь можливо прогнозувати фіаско зі здоровим харчуванням дітей і у нас в країні?

– Я б не була так песимістично налаштована. І згадати досвід США і Англії пропонувала, щоб доповісти, що шлях змін завжди важкий і перемога може бути досягнута сумісними зусиллями через небайдужість, завзятість. Дійсно, ще не все гладко зі шкільним меню, але, як кажуть, лиха біда початок, доцільна критика та пропозиції обов’язково будуть враховані. Головне, що процес змін та повороту до здорового харчування дітей вже розпочався. По-друге, наша українська кухня – це не фаст-фуд, вона традиційно базувалася на корисних продуктах – овочі, фрукти і ягоди, каші, кисілі, але кухарам потрібно більш уваги приділяти якості приготування страв. Зазвичай, звучить просто, але зробити це важко. І критичні коментарі на адресу реформи тому підтвердження. Во всіх країнах, що рухалися шляхом змін дитячого харчування, основною проблемою їх втілення стали, як це не дивно, перешкоди батьків, які самі не звикли до здорового харчування і не прагнули змін, але багато критикували. Дійсно, харчові звички закладаються в сім’ї, тому школа просто не зможе перевиховати дітей без підтримки батьків. Насправді варто вчити і себе, і дітей здоровому харчуванню і не бояться пробувати нове. Без розуміння та підтримки батьків досягти позитивних змін в харчових звичках дітей, майже неможливо. Тому користуючись нагодою, хочу закликами батьків підтримати зміни до харчування дітей та переходити вдома до здорових харчових звичок.

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут