«Азовсталь» – моя маленька сім’я, – розповідає звільнена з російського полону захисниця «Азовсталі» лейтенант медичної служби Анастасія Тєрєшина. – Я завжди була з Україною в серці і в думках.
У мирному житті Анастасія мріяла вступити на службу до ЗСУ. І в 2014 році дівчина чітко визначилася з майбутньою професією. Закінчивши в Запоріжжі університет, стала військовим психологом. З листопада 2021 року Анастасія проходила службу в 555-му Маріупольському військовому шпиталі.
Разом із бойовими побратимами Анастасія пережила два місяці бомбардувань, смертей і жахіття. Допомагала медикам рятувати поранених на території «Азовсталі», а з 18 травня перебувала у російському полоні.
«Поки дихаю – сподіваюсь», – цього правила Анастасія дотримувалась усі 5 місяців перебування в рашистській неволі, аж поки, разом із групою інших військовополонених, не була звільнена й не повернулася в Україну.
Про пережиті випробування, боротьбу та незламну волю до Перемоги Анастасія Тєрєшина розповідає у програмі «Захисники».