«Дике поле. Шлях до Європи» – історико-культурний фестиваль, започаткований на Донеччині. Місце проведення – охоронна зона Українського степового природнього заповідника «Кам’яні могили» на березі штучного водосховища поблизу села Назарівка Нікольської громади. Культурно-мистецька програма передбачала демонстрацію історії України у різні періоди: «Скіфська доба», «Княжа доба», «Козацька доба» та «Доба відродження незалежності України».
Другий рік поспіль «Дике поле. Шлях до Європи» відбувається в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Через країну-агресорку традиційне місце проведення опинилось на тимчасово окупованій території. Цьогоріч захід проходив у декілька етапів, далеко від місця свого заснування.
Про ідею проведення фестивалю «Дике поле. Шлях до Європи» та його значення для області розповіла заступниця начальника – начальниця відділу з питань туризму, курортів та охорони культурної спадщини управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації Аліна Певна.
Вияв національної
автентичної самобутності
– Пані Аліно, як виникла ідея створення та як обирали місце проведення фестивалю «Дике поле. Шлях до Європи»?
– Перед працівниками управління культури і туризму Донецької ОДА стояло завдання створити фестиваль, який буде спрямований на національно-патріотичне виховання. Його ідею та назву «Дике поле. Шлях до Європи» запропонувала, на той час наша колега, Олександра Папіна. Ми продумали програму заходу. Це мала бути реконструкція історії України у різних історичних періодах: скіфська епоха, княжа та козацька доби і доба відродження незалежності України.
Перший фестиваль ми провели у 2016 році у середмісті Краматорська. Але вже тоді зрозуміли, що ідея гарна, але формат проведення в місті не прийнятний для сучасних масштабних фестів. І ми почали шукати місце в області для його організації. Потрібна була територія, яка б мала історичне підґрунтя, водночас з гарною логістикою для гостей та учасників. Вибір випав на Нікольську громаду, де неподалік заповідника «Кам’яні могили» проводився локальний вокально-танцювальний фестиваль «Легенди степу».
Чому ми одразу визначилися з цим місцем? Тому що подія, яка відбулась неподалік «Кам’яних могил», – історичний факт. Чимало істориків вважають, що саме тут у травні 1223 року відбулася битва на річці Калці. Тоді у баталії зійшлися русько-половецькі князі з монгольськими сторожовими частинами. Тож, вже у 2017 році ми проводили цей фестиваль 25 травня, у день, коли 800 років тому відбулося це побоїще. Хочу підкреслити, ми обрали територію в межах буферної зони степового заповідника «Кам’яні могили», яка становить 6 гектарів площі. Адже, у самому природному заказнику, згідно до чинного законодавства, заборонені будь-які заходи. Тож, коли ми провели там дійство, то визначилися ще й із новим його форматом – історико-культурним. До програми додали презентацію побуту, культури, звичаїв часів слов’янських племен – сарматів, скіфів, доби княжої та козацької. Тоді до участі запросили колективи професіоналів, які працюють у напрямку патріотичного виховання, історичних реконструкцій. Партнерами заходу також були представники фольклорних та етнографічних експедицій.
Тоді на фестиваль приїхали лише кілька колективів – із Дніпропетровщини, Запоріжжя та Сумщини. Після завершення фестивалю ми проаналізували наші дії і вирішили, що потрібне більш масштабне дійство. Одразу взялися за нього. Готуватися почали вже у жовтні. Запросили колективи, передусім, з Донеччини. Нам було дуже важливо, щоб вони представляли на цьому дійстві той чи інший пласт культури та історії саме своєї громади. Тому що поціновувачі російських наративів асоціювали нашу область з регіоном, який, мовляв, заселений за часів московського царату і не має своєї української автентичної самобутності. Натомість, цей фестиваль своїм змістом якраз і спростовував ті твердження, що лунали з прокремлівських майданчиків та рупорів. Повторюсь, відома битва на Калці відбулась на цій території 800 років тому, коли про московське царство історичних згадок і не було.
Якщо перший фестиваль «Дике поле» зібрав близько півтори тисячі людей, то у 2021 році його відвідали понад 12 тисяч. Зросла і географія учасників – до восьми областей. Це – Донеччина, Дніпропетровщина, Запоріжжя, Сумщина, Харківщина, Кіровоградщина, Чернігівщина, Київщина.
На «Кам’яних могилах» облаштували різні локації. На історико-культурне свято приїхали актори з клубів історичної реконструкції. Аматори представляли культуру від епохи племінних слов’ян до козацької доби. Кожен із гостей міг також відчути себе чи то сарматом, чи то козаком. За бажанням будь-хто з присутніх мав змогу стати на деякий час землеробом-кочівником чи долучитись до бойового мистецтва, козацької звитяги, або ж постріляти з лука. Крім того, були облаштовані майданчики з приготування страв за давніми рецептами. Зокрема, учасники «Скіфського клубу» з Запоріжжя мали кулінарні знання щодо наїдків племен кочівників, які населяли теперішню Донеччину. Реконструктори радо ділилися своїми кулінарними знаннями з відвідувачами. Ті, своєї черги, не лише готували, а й могли куштувати власноруч приготовлені страви.
Наша історія сильна, потужна
і пишеться нині кожним із нас
– Коли проводився фестиваль, росія вже анексувала Крим, і гібридна війна вже точилася на Донеччині та Луганщині. Тож, чи не з цим була пов’язана одна з локацій на «Дикому полі»? Майданчик українських захисників, як на мене, символізував непохитність незалежності України та непохитність її кордонів. Розкажіть про присутність військових на фестивалі «Дике поле».
– Це була першочергова ідея фестивалю – збереження давніх традицій та презентація сучасної історії України. Тож, наші захисники також вписувалися у рамки цього масштабного патріотичного дійства. На «Дикому полі» армійцям вдалося продемонструвати свою міць і велич. На майданчику були розгорнуті військова техніка, озброєння та різне обладнання.
Крім того, військові проводили інструктажі щодо мінної небезпеки, роз’яснювали гостям, як правильно реагувати й діяти після виявлення невідомого вибухового предмета тощо. Розповідали і про те, як випускникам шкіл стати курсантами військових вишів та як поповнити лави ЗСУ, Нацгвардії та інших військових формувань.
Коли ми організовували фестиваль, то мали на меті показати, що українська історія – вона сильна, потужна і пишеться нині кожним з нас. Щороку після кожного фестивалю зростав інтерес дітей та підлітків до клубів патріотичного виховання, де презентували потужну проукраїнську позицію. Ми зрозуміли, що наш фестиваль «Дике поле» має неабияку міць, і вкладена праця дає результати.
Ми, завдяки ЗСУ, повернемо своє
і збиратимемося знову і знову
– Війна скінчиться перемогою України. Немає жодних сумнівів у зворотньому. Наші захисники щоденно, щогодинно наближають поразку російської федерації. Вже зараз будують плани про відновлення країни, зруйнованих населених пунктів. А які плани у вас щодо фестивалю «Дике поле. Шлях до Європи», яким він буде?
– У 2020 році туристичний міжнародний фонд працював над маршрутом – «Від Дикого поля до Європи». Учасники фестивалю мали стартувати з Донеччини, а далі шлях пролягав через Іспанію до Франції. Це мав бути велопробіг, тоді зареєструвались дев’ять любителів велоспорту. Таким чином хотіли поєднати Україну та інші європейські країни. Бо Україна пройшла шлях від неораних степів до сучасної європейської країни. Якраз велопробіг мав би підтвердити тезу, що наша держава є повноправним партнером багатьох країн світу, а не лише є країною, що розташована географічно в центрі Європи. Через COVID-19 ця акція, на жаль, не відбулась. Вирішили, що її перенесуть на 2022 рік. Повномасштабна війна в Україні зруйнувала наші плани щодо фестивалю, але не вбила їх.
У майбутньому на «Дикому полі» будуть ще й повітряна куля і дельтаплани. Щоб зверху можна було оглянути усі принади заповідника «Кам’яні могили».
– Цього року фестиваль, через повномасштабне російське збройне вторгнення, відбувся в дещо іншому форматі, далеко від місця його традиційного проведення. Чи не варто було поставити «Дике поле» на паузу?
– Ми не втомлюємось нагадувати, що завдяки ЗСУ повернемо своє, і що ми знову і знову будемо збиратись на «Кам’яних могилах». А нині історико-культурний фестиваль відбувся у культурному хабі «Донеччина» у Києві. У програмі – декілька етапів. Перша частина – квест для дітей «Таємнича скрижаль». Продовженням та основною частиною заходу стала наукова конференція «Степовий університет».
Науковці розповідали про історію сучасної України, про унікальність заповідних територій Донеччини, досліджували витоки зародження фестивального руху.
Крім того, в режимі онлайн проводилась поетична акція «Таємниці великого степу». Під час її роботи мешканцям Донеччини різного віку – поетам та любителям – було запропоновано написати вірші.
На завершення дійства відбулась онлайн-вікторина під назвою «Україна: від вільного степу до вільної держави». Її учасники відповідали на запитання про історію степової України. Результатом цьогорічного фестивалю стане видання двох збірок – наукової та поетичної, які будуть нами передані в бібліотеки Донеччини.
Хочу зазначити – більшість учасників дуже сумують за форматом «Дикого поля». Вони організували флешмоб під хештегом #Я люблю Дике поле. Його світлини попередніх років ширили в соцмережах на сторінках пабліків та в особистих профілях. Ми побачили, що цей фестиваль дуже потрібний, і він житиме роками. Тож, вже зараз запропонували попрацювати над форматом наступного фестивалю, який, маю надію, відбудеться наступного 2024 року. Ми проведемо його на «Кам’яних могилах», на місці започаткування. Звісно, коли українські захисники звільнять нашу країну від російських окупантів.