Дорогі освітяни! Вітаю вас з професійним святом!
Зазвичай у цей день вам дякують за те, що творите майбутнє нашої держави, виховуючи і навчаючи наших дітей. Ці слова — щира правда. Однак сьогодні я хочу додати важливе.
Розпочався третій навчальний рік в умовах повномасштабної війни — третій навчальний рік, відколи десятки тисяч дітей Донеччини вимушено покинули область, а дехто навіть країну. Але не дивлячись на сотні та тисячі кілометрів, що розділили їх з рідними школами та класними кімнатами – вони продовжують навчатися у своїх українських школах. Нехай це навчання й дистанційне, але воно є — і воно було б неможливе без вас.
Саме ви — та ланка, що з’єднує дітей Донеччини із самою Донеччиною. Ви — канал, завдяки якому наше юне покоління залишається подумки з рідними містами й селами. Бо три навчальні роки — це занадто багато. Це час, якого цілком досить, щоб звикнути до нового місця і почати забувати попереднє. Наші діти — не забувають, і це, перш за все, ваша заслуга.
Заслуга велика, але не єдина. Бо освітяни Донеччини у скрутну мить також стали на захист України. 192 вчителя Донецької області взяли до рук зброю — 6 із них, на привеликий жаль, загинули в боях.
Я вдячний освітянам Донеччини, які продовжують боротися з російською навалою — будь то на полі бою чи у класній кімнаті проти російської пропаганди.
В руках учителя — чисті душі його учнів. І я впевнений, що наші вчителі вкладають до них все, щоб діти Донеччини стали гідними громадянами України.
Працюємо заради Перемоги! Слава Україні!
В.о. голови Донецької облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації Ігор Мороз