Заступниця директора опорного закладу ЗСО імені Василя Стуса Краматорської міської ради Оксана Гранкіна зазначає, що педагогічна діяльність під час повномасштабної війни пов’язана із багатьма викликами й відбувається переважно у стресових умовах. Втім, попри усі випробування, краматорські освітяни гідно тримають курс на нову українську школу.
– Що стосується досвіду роботи в нових умовах, то він за останні кілька років у мене та моїх колег зріс неймовірно, – наголошує Оксана Гранкіна. – Ми бачимо перспективи. Успішно долаємо й виклики, що зазвичай виникають.
Я та мої колеги працюємо не перший рік в онлайн режими. Така дистанційна робота триває у нас ще з 2014 року, оскільки весь цей час надаємо освітні послуги в тому числі й дітям з окупованої частини Донеччини, і продовжуємо цю діяльність. Тепер, після проведеної обов’язкової евакуації, наші краматорські учні паралельно також перебувають на дистанції. Навчання організовано на належному, високому рівні. Ми працюємо на платформі Moodle. Там потужний функціонал – гнучкий і доступний як для дітей, так і для педагогів, для батьків, у разі, якщо їм треба допомогти дитині.
Щодо планів на новий навчальний рік, то ми продовжуємо активно працювати, наближаючи Перемогу кожен на своєму місці. Ми триматимемо стрій, що б там не було. Нашій рішучості не здатні завадити ані перебої з електрикою, які були торік, ані різні психологічні аспекти. У складних ситуаціях на допомогу дітям і батькам приходять шкільні психологи. Вони не полишають на самоті з труднощами воєнного часу передусім родини військовослужбовців та представників соціально вразливих верств. Усі вчителі впродовж минулого літа проходили різні курси і тренінги щодо вміння надавати правильну психологічну допомогу дітям.
Випробування не заважають нам і надалі впроваджувати стандарти нової української школи. Це – компетентнісний підхід, наскрізні навички, які проходять через усі предмети. Ними керуємося, впроваджуючи й таку нову форму, як майстер-клас-юніор. Це – коли під керівництвом вчителя учень готує певний етап уроку, і дитина навчає інших дітей. А педагог у цей момент виконує функцію учня. Дітям така організація навчання до вподоби, оскільки не тільки мотивує їх до отримання знань, а ще й актуалізує і зосереджує їхню увагу. А хтось із дітей навіть починає активніше працювати. Але вчитель постійно у класі – він додає навчальний матеріал, поводячись також, як учень.
У нас продовжує працювати й шкільне самоврядування, коли учні працюють разом з учителем. Дні самоврядування, коли уроки ведуть діти, охоплюють весь заклад. Але й учителі присутні на заняттях обов’язково. Учням це подобається, вони мають свої ініціативи, ми підтримуємо їх і намагаємося продовжувати таку роботу далі.
Інколи батьки говорять нам: «Які ваші уроки, якщо через повітряні тривоги ми не спали всю ніч!». Ми прекрасно розуміємо, що освітні втрати в умовах війни є. Тож, аби надолужити вимушені перерви у навчанні деяких дітей, проводимо додаткові консультації. З дозволу батьків збираємося з учнями в позаурочний час в онлайн-форматі. Зважаємо й на те, що багато хто виїхав за кордон, і тепер у першій половині дня відвідує навчальні заклади у країні перебування. Для цих дітей (здебільшого на прохання їхніх батьків) організовані індивідуальні консультації вчителів-предметників.
Отже, ми працюємо згідно до стратегії, і робота в дистанційному форматі не заважає руху вперед. Ми прийшли до цього ще в 2019 році, коли переходили на дистанційку у зв’язку з COVID. Інколи бачимо, що дітям просто хочеться поговорити. Для них важливо, коли педагог не є байдужим до них і цікавиться: як настрій? Чи всі вийшли? Як пройшла ніч? Тому що різні бувають ситуації, а дітям потрібна передусім увага до них з боку учителя.