Щорічно 24 травня в Україні відзначається День слов’янської писемності й культури. Відзначення цієї дати встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004.
24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку (азбуку) створили у грецькому монастирі.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.
Цей день відомий також в інших східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.
Кирило і Мефодій розробили писемність старослов’янської мови, яка була заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її використовували менше.
Як зазначають сучасні дослідники, українська мова в колі слов’янських мов посідає особливе місце, адже наявність у ній значної кількості фонетичних і морфологічних відмінностей свідчить про самостійний шлях її розвитку як окремої мови впродовж надзвичайно тривалого часу.
Українською сьогодні розмовляють понад 44 мільйони осіб. За кількістю носіїв вона посідає 15-20-е місце у світі.
Українська мова – надзвичайно багата, її словниковий запас нараховує близько 500 тисяч лексем, та є однією із наймелодійніших мов світу.