В Авдіївському гуманітарному хабі «ВПОраємось», що діє у Дніпрі, відбулась дружня зустріч мешканців Донеччини і Луганщини.
Учасники заходу вкотре скуштували смачної запашної Авдіївської каші, яка є нематеріальною культурною спадщиною нашого краю і України, дізналися про культурні традиції сусідів-дніпрян. Також пройшло дружнє спілкування вимушених переселенців зі спогадами про мирне щасливе життя на малій Батьківщині.
Окрім жителів Авдіївської громади, до хабу завітали гості з Вугледару, Волновахи, Волноваського району Донецької області та з різних районів Луганської області. Також до спілкування долучилися мешканці міста Камʼянського Дніпропетровської області.
У культурному заході, організованому авдіївською громадською організацією «Сила ідей», взяли участь начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш та представники Волноваської міської ВЦА і Вугледарської МВА.
Зустріч розпочалась подякою військовим ЗСУ і вшануванням памʼяті загиблих Героїв хвилиною мовчання.
Звертаючись до присутніх, Віталій Барабаш висловив вдячність всім, хто долучився до спілкування. За його словами, згуртованість мешканців, започаткування нових традицій, як-от дегустація Авдіївської каші у різних куточках України, – це важливий здобуток для збереження громад Донеччини.
«Авдіївською кашею, яка мандрує Україною, ми ще пригостимо всіх охочих і в Авдіївці, і в Донецьку», – сказав керівник громади.
Завідувачка Народного музею міста Авдіївка Тетяна Переверзєва розповіла про Авдіївську кашу, рецепти приготування якої знімають навіть фуд-блогери, і це нерідко цікаві, яскраві сюжети, автори яких не порушують класичного рецепту приготування.
Тетяна Переверзєва наголосила, що нематеріальна культурна спадщина Авдіївки зараз – це не лише обряд для внутрішнього спілкування, не тільки страва, яку споживали в той чи інший період життя або відповідно до якоїсь події. Це – спадщина, яка є ознакою нашої ідентичності, і це – сила, завдяки якій міцніє згуртованість членів громади.
Окрім Авдіївської каші, присутнім пощастило скуштувати інший елемент обласної нематеріальної культурної спадщини, яким є Богоявленські галушки. Їх представила начальниця Вугледарського відділу культури Валентина Чумакова. Цей елемент НКС має давню історію – з тих часів, коли на територію Волноваського району були переселені жителі Полтавської губернії. Смачна страва всім дуже сподобалась. Галушки, напрочуд повітряні та мʼякенькі, подавалися зі сметаною, зі шкварками, з грибами, і всі вони були на розхват.
Носительки елементу нематеріальної культурної спадщини з Андрієво-Клевцового Волноваського району презентували на заході обряд «Гоніння гадюк», що став частиною національної культурної спадщини України. Історія цього обряду повʼязана з початком Великого посту, коли до кожної хати приходили хлопці, яких називали полазниками, і прутиками з осоки виганяли з будинку уявних гадюк. Під гадюками мали на увазі все зло й усі негаразди, які можуть поселитися в домі. За це господарі наділяли їх солодощами, горіхами, яблуками.
На зустрічі в Дніпрі полазників теж обдарували цукерками, фруктами, що дуже сподобалось всім учасникам заходу. Адже раніше ніхто такого обряду не бачив і про нього не чув. Щирість і артистичність тих, хто представив цей обряд, захопили подих і підкорили серця присутніх. Віримо, що відтепер в Авдіївському хабі у Дніпрі не буде жодних негараздів) Було дуже весело, носителів цього обряду зустрічали оплесками.
Зі свого боку начальниця Волноваського відділу культури Тетяна Корніченко подарувала Авдіївському відділу культури розкішний посуд, розписаний в техніці Петриківського розпису, яким пропонувалося роздавати Авдіївську кашу. Цінний подарунок, який точно стане у пригоді.
Учасники зустрічі у Дніпрі також долучилися до обласної акції «Сплети браслет-оберіг герою», де начальниця Авдіївського відділу культури Інна Хриплива та волонтери плели браслети з паракорду і навчали цьому ремеслу всіх охочих із залу.
Було сплетено багато таких аксесуарів, які подарували представникам військових адміністрацій і родин військовослужбовців.
На завершення заходу присутні підтвердили, що такі події є важливими для внутрішньо переміщених осіб. Адже вони не лише обʼєднують членів громад, а і дають їм змогу спільно намріяти світле майбутнє для понівеченого і частково окупованого ворогом рідного краю, на територію якого евакуйовані люди збираються неодмінно повернутися.