Його позивний «Боксер». Головний сержант роти. Мужній захисник України. Його історія – це шлях людини, яка пройшла крізь втрати, виклики та війну, але залишилася незламною. Про історію мужності та боротьби воїна на позивний «Боксер» йдеться на сторінці 23-ї окремої механізованої бригади.
До 2014 року він жив у Горлівці – місті, яке було сповнене теплих спогадів, мрій і планів. Його вулиці були домівкою, а люди – сім’єю. Але прийшла війна. Початок АТО змусив його залишити все, що він любив, і переїхати до Харкова. Втім, розлука з рідною землею не зламала його волю.
У 2018 «Боксер» вперше одягнув військову форму під час строкової служби. Це був його перший крок у нове життя. Згодом, у 2019-2020 роках, він приймав участь в Операції об’єднаних сил, захищаючи Україну від агресора.
Коли у 2022 році ворог ступив на нашу землю вже з повною силою своєї кровожерливості, «Боксер» не вагався ані хвилини. Він став добровольцем, обравши шлях, де кожен день – це випробування. Його мета – проста й водночас велична: захистити своїх рідних, своїх друзів і повернути втрачений дім.
Сьогодні він – головний сержант, і його обов’язки не обмежуються боєм. Він облаштовує позиції, ділиться знаннями, навчає молодих воїнів бути сильними й рішучими.
«Робота завжди небезпечна. Треба бути пильним, кмітливим і готовим до змін у будь-яку мить. Але найважливіше – це команда. Ми маємо бути впевненими один в одному, знати, що в найважчий момент нас прикриють,» – розповідає він.
Попри важкі дні, він мріє. Мріє про мир. «Я хочу, щоб ми всі повернулися до рідних і близьких. Щоб пам’ять про наших героїв ніколи не згасла. Ми боремося за майбутнє, де наші діти житимуть вільно й щасливо».
Це історія про любов до своєї країни, про відданість, силу духу й віру в перемогу. «Боксер» – це приклад того, що означає бути незламним.