Для подружжя 70-річних жителів села Комар було складним прийняти рішення щодо евакуації. Втім, кожен новий день приносив дедалі більше небезпеки, і 30 грудня 2024 року пан Сергій і пані Тамара зважилися залишити рідний дім.
Представники Гуманітарного центру Проліска Донецька допомогли родині евакуюватися і надали літнім людям необхідну підтримку.
Насамперед евакуйованим допомогли дістатися міста Покровськ, а вже на початку січня 2025 року, завдяки співпраці Гуманітарного центру «Проліска – Кременчук», що діє за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, та старости Землянківського старостинського округу, Сергій і Тамара знайшли новий дім у селі Радалівка.
Непросто звикати до нового життя пенсіонерам, усе життя яких минуло в колись затишному селі на Донеччині. Адже їхній дім був не просто місцем для життя, а справжнім осередком спогадів, сімейної злагоди та всього, що вони створювали і берегли впродовж десятиліть.
«Коли війна підкралася до рідного села, рішення про евакуацію далося надзвичайно важко, – зазначають евакуйовані. – Але тепер, у невеликому, але затишному будиночку ми отримали можливість почати нове життя — спокійне, мирне, з надією на краще майбутнє».
Однак фізичні труднощі — це лише частина випробувань, які принесла війна. Сергій і Тамара пережили не лише втрату дому, а й стрес, тривогу та емоційне виснаження. Саме тому до роботи долучилася психологиня Гуманітарного центру Проліска – Кременчук. Вона надала першу психологічну підтримку та на практиці показала, як використовувати техніки самозаспокоєння.
Ця історія вкотре підтвердила, наскільки важливими є підтримка, небайдужість та злагоджена робота в часи, коли людям доводиться залишати все, щоб урятувати найдорожче — своє життя. Пан Сергій і пані Тамара, попри їхній поважний вік, стали прикладом того, що навіть у найважчі моменти можна знайти новий шлях і новий дім.