Мешканка міста Селидового пані Наталя у 2023 році була змушена переїхати до мами в Олександрівку, яка потребувала догляду після отриманої нею важкої травми. Згодом жінка так і залишилася тут, в Олександрівській громаді, оскільки її будинок у Селидовому повністю був зруйнований унаслідок активних бойових дій, а місто – окуповане російськими загарбниками.
«До Олександрівської громади я переїхала, коли повномасштабна війна тривала вже рік. Певний час я ще сподівалася на те, що моє місто Селидове оминуть бойові дії, – з гіркотою говорить жінка. – Сьогодні мій дім зруйновано вщент, а ми, з прикутою до ліжка мамою, винаймаємо будинок в Олександрівці».
Найважливіше для пані Наталі було влаштуватися на роботу, адже жінки вдвох буквально виживали на одну пенсію. При тому, що постійно є потреба у спеціальних засобах гігієни та догляду за хворою матір’ю. Їжа, дрова для опалення будинку та комунальні платежі стали просто непосильним тягарем для родини.
49-річна Наталя має освіту бухгалтера, різний професійний досвід та не боїться пробувати свої сили у нових сферах. Але роботи у сільській місцевості мало, вакансії займають дуже швидко. Тому спробувала працевлаштуватися за програмою «Гроші за роботу» Карітас Краматорськ. За декілька днів жінку прийняли обліковцем у місцеве комунальне підприємство «ВІДНОВА».
«Мені дуже подобається ця робота, – розповідає пані Наталя, – з людьми, з цифрами. Так у спілкуванні й про свої проблеми трохи забуваєш. В обідню перерву поспішаю до мами – нагодувати, провести певні маніпуляції. І вона за мене радіє, що є робота і одночасно поруч з домом».
Пані Наталя – одна з тих, хто успішно інтегрується у нову громаду завдяки тимчасовим суспільно-корисним роботам в рамках проєкту «Багатосекторна допомога постраждалим від війни в Україні».
За матеріалами Caritas Краматорськ