Дружківська міська військова адміністрація разом із Благодійним фондом «Save Ukraine» продовжують евакуювати родини з дітьми.
Керівництво Дружківської міської територіальної громади наголошує, що евакуація проводиться неабияк, а з урахуванням кожної життєвої ситуації. Це не просто посадили в автобус і повезли — це продуманий, уважний процес, де кожна деталь важлива.
Часто доводиться чути від мешканців: «А куди ж вивозять людей? У що це потім перетворюється? Невже просто в нікуди?» І представники місцевої влади розуміють ці питання. Бо коли навколо війна, коли ламається звичне життя, — хочеться бути певним, що тебе не залишать сам-на-сам із невідомістю.
«Ми не веземо людей у спортзали чи тимчасові пункти без умов, – зазначили у Дружківській МВА. – Кожна родина отримує окрему кімнату або будиночок з кухнею, санвузлом, теплом і всім необхідним. Їх не залишають напризволяще — кожен має супровід, допомогу і підтримку на всіх етапах.
Куди саме прямують родини:
– м. Добромиль Львівської області — шелтер із умовами перебування до завершення воєнного стану;
– м. Київ — шелтер із перебуванням до 3 місяців і подальшим розселенням;
– м. Ірпінь та с. Гатне Київської області — модульні містечка.
Кожна родина, яка прибула до шелтерів у Києві та Добромилі, отримує окрему кімнату з усім необхідним для комфортного проживання. Протягом усього періоду перебування забезпечується повний супровід: гуманітарна, юридична, медична, психологічна допомога, а також підтримка в освітніх питаннях, а саме з влаштуванням до дитсадків, шкіл, відвідування Денних центрів розвитку.
Окрема увага — дітям з інвалідністю. Для них та їхніх батьків у Ірпені та с. Гатне облаштовані будиночки Fort home з усім необхідним та можливістю проходити реабілітацію.
Для родин з прифронтових та тимчасово окупованих територій у Гатному створено модульне містечко. Кожна сім’я отримує окремий будиночок з облаштованими спальними місцями, кухонною зоною, санвузлом.
Термін перебування — до 3 місяці. За цей час родини проходять оцінку потреб і працюють з координаторами над реалізацією індивідуального плану відновлення: пошук постійного житла, працевлаштування, влаштування дітей до навчальних закладів.
Так, рішення виїхати — одне з найважчих. Але коли мова про дітей — ми не маємо права зволікати. Ми працюємо для того, щоб кожна дитина з нашої громади мала шанс на безпечне, гідне життя. Де буде тиша замість вибухів, ліжко замість підвалу і турбота замість страху».