10 липня в Україні вперше відзначається День вшанування пам’яті медичних працівників, які загинули, рятуючи інших.
Люди в білих халатах — це не просто фахівці. Це совість і світло людяності. З початку повномасштабного вторгнення сотні українських медиків загинули на війні: лікарі, медсестри, фельдшери, водії «швидкої», санітарки. Вони залишилися на посту до останнього подиху. Без зброї, але з серцем, сповненим відваги.
З нагоди Дня вшанування загиблих медичних працівників в Добропільській громаді відбувся пам’ятний захід.
До скорботної хвилини мовчання та символічного вогню пам’яті долучилися працівники різних підрозділів громади — медичні працівники, адміністративні службовці, технічний персонал. Усі, кому небайдужа пам’ять про тих, хто рятував життя й не повернувся з бойового чи чергового поста.
«Ми схиляємо голови. Ми згадуємо. Ми зберігаємо пам’ять.
Білі халати – мов крила святі,
Серце – без страху, з вогнем у житті.
В темряві болю, в розпачі й вікні
Ви були світлом — єдиним, земним…
Мов янголи в білих халатах — назавжди…
Ми вас згадаєм. І не забудем. Ніколи. Ніде.
Зупинись. Та згадай.
Нехай світло їхньої самопожертви буде дороговказом кожному з нас», – наголошувалося під час пам’ятного заходу.