Цього року виповнюється 170 років від дня народження Івана Франка, який був не тільки видатним письменником, науковцем, громадським діячем, але й засновником українського туризму. Він не тільки подорожував, але й фіксував свої туристичні враження і спостереження в різних формах і жанрах.
В ювілейний рік від дня народження Івана Франка пластуни і пластунки Авдіївки, Вишневого, Павлограда і Вербуватівки відправились у весняну подорож, яку назвали «Франкомандри», щоб дослідити шляхи Франка, його захоплення, його хобі і творчий доробок.
Упродтовж трьох днів мандрівки пластові новаки і новачки шукали послання від Франка, заховані у куточках Дрогобича, на львівських кам’яницях і серед Нагуєвичівських стежок. Кожне знайдене послання наповнювало силою, мудрістю і відвагою, а також відкривало шлях до творчості і справжньої дружби.
Дрогобич – місто юності Франка. Його юні мандрівники відкривали разом з паном Ігорем, який розповів надзвичайні історії та показав найпотаємніші місця, пов’язані з іменем поета. Вони побачили Нормальну школу отців Василіан, де після першого року навчання Івася за ним, як за кращим учнем, була заброньована перша парта. Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа засмутила Івана відсутністю гарної бібліотеки. Дрогобицька солеварня розповіла про символіку гербу міста, а ще саме звідси в 1884 році Франко розпочав студентську мандрівку. Оглянули святиню, занесену до Світової спадщини ЮНЕСКО церкву Святого Юрія. Не могли пройти повз і не сфотографуватися біля Донецького Національного Технічного Університету, який наразі релокований до Дрогобича.
«В мандрах ми завжди знаходимо час для натхнення та творчості, тож в Дрогобичі ми створили ікони Богородиці за авторською технікою пані Анастасії, – зазначили подорожувальники. – А ввечері читали уривки з творів Івана Франка, де згадуються Нагуєвичі, бо наступного дня ми вирушили до його батьківської хати. А в Дрогобичі ми знайшли послання: «Шукайте шлях, де ваша праця і думка творять силу».
Нагуєвичі наповнили мандрівників натхненням природи. В Нагуєвичах вони відкривали цікаві сторінки життя Івана Франка і його родини. Багато цікавих історій розповів пан Назар і в батьківській хаті, і на подвір’ї, і в кузні, і в Літературно-меморіальному музеї письменника. А на стежці Франка юнаки і дівчата пригадали героїв Франкових творів і казок.
«Послання, яке відчули серцем, – знайдіть місце, де тиша відкриває нові ідеї для вашої мандрівки. І ввечері цього ж дня ми втілили дві прекрасні ідеї. В родині Франка перед Великоднем обов’язково писали писанки або фарбували крашанки, – зауважили учасники подорожі. – В нашому пластовому колі ми відтворили традиції Франкової родини. Під наставництвом пані Інни писали писанки, перед тим слухали історії про символіку орнамента та техніки розпису. А коли вже писанки були розмальовані, співали веснянки, водили хороводи, грали в великодні ігри, в які любили грати і діти в родині Франка».
Франкомандри завершились у Львові відвідуванням Дому Франка, студентського містечка Українського Католицького Університету. На Личаківському цвинтарі учасники поїздки вшанували пам’ять Каменяра та відомих українців, чиї праця, творчість, звитяга в різні часи творили сильну Україну. «Лупайте сю скалу! /Нехай ні жар, ні холод /Не спинить вас!» – це послання Івана Франка стало і настановою, і побажанням справжнім дослідникам Франкової мудрості.