28 червня цього року Україна відзначатиме 30-ту річницю ухвалення Конституції — головного нормативно-правового акта держави. З нагоди свята пропонуємо згадати першу відому кодифікацію права на українських теренах, яка започаткувала багатовікову традицію вітчизняного конституціоналізму, — «Руську Правду». Про це повідомляє Донецька обласна державна адміністрація.
Цей найдавніший звід законів Київської Русі формувався протягом XI–XII століть на основі звичаєвого права та князівського законодавства. Найстарішу частину збірника — «Правду Ярослава» — уклав великий князь Ярослав Мудрий у першій половині XI століття, а пізніше документ доповнювали його нащадки. Законодавчий акт регулював ключові сфери суспільного життя: захист честі й гідності людини, майнові відносини та відповідальність за тілесні ушкодження. Гуманною особливістю «Руської Правди» було те, що більшість правопорушень каралися грошовими штрафами, а не смертною карою чи тілесними покараннями.
Оригінал документа не зберігся, а його зміст відомий завдяки спискам і копіям різних періодів. Хоча звід містив обмежені відомості про спадкове право чи земельну власність і не був конституцією в сучасному розумінні, він заклав основи правової культури та державного управління на українських землях. Перехід до писаного права став кроком у розвитку державності Київської Русі й затвердив пріоритет закону над кровною помстою чи свавіллям. Попри тисячолітню дистанцію, «Руську Правду» та Конституцію України об’єднує спільна мета — встановлення чітких правил суспільного життя та захист людини силою закону.