У стінах Чернівецького обласного художнього музею 21 липня відбувся відкритий музейний захід «Архип Куїнджі без імперії», організований Маріупольським краєзнавчим музеєм спільно з Донецьким обласним художнім музеєм. Зустріч у форматі культурного діалогу присвятили дню пам’яті митця, що пішов з життя 24 липня 1910 року. Про це повідомляє управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації.
Головною темою розмови стали творчість і українська ідентичність відомого пейзажиста Архипа Куїнджі, який народився і жив у Маріуполі, а своїми всесвітньо відомими полотнами прославив українську природу. Маріупольський краєзнавчий музей презентував відвідувачам планшетну виставку, яка розкриває цікаві факти з життя Архипа Івановича та представляє його творчість крізь сучасний деколоніальний погляд, розвінчуючи русифіковані міфи про маріупольського генія світла.
Завідувачка філіалу «Музей народного побуту» Наталія Арусланова зазначила, що для Куїнджі завжди були важливі українська природа, українська мова і сама Україна, а у таких шедеврах як «Місячна ніч на Дніпрі», «Українська ніч», «Чумацький шлях у Маріуполі» гучно лунає українська національна свідомість митця. Під час зустрічі висвітлили і долю Художнього музею ім. А.І. Куїнджі у Маріуполі, який попри втрату сотень творів відродив художню колекцію в електронному каталозі, що стане базою у розслідуванні злочинів росії проти культури України.
Заступниця директора з наукової роботи КЗК «Донецький обласний художній музей» Світлана Непочатова розповіла гостям про значення національної спадщини в умовах сучасних історичних викликів та про український вимір творчості Івана Айвазовського, чиє ім’я довгий час представляли крізь російську імперську оптику. Вона підкреслила, що десятиліттями російська пропаганда позиціонувала Айвазовського як виключно «російського мариніста», проте його багатогранна спадщина тісно пов’язана з українським та кримським контекстом, а у полотнах зустрічаються українські степи, чумацькі мотиви, збір врожаю в Україні та навіть традиції українського весілля.
Символічний захід, що проходив на тлі виставки «Донеччина: врятоване мистецтво», завершився відкритим діалогом між гостями та спікерами про те, що повертаючи імена, музеї повертають історію, зміцнюють українську ідентичність і відкривають світу українське мистецтво без імперських нашарувань.