Організатори головної медичної премії країни розпочали знайомство з претендентами у спеціальній номінації «Герой медичного фронту», яка об’єднує сімох фіналістів із винятковим досвідом мужності та самовідданості. Щоденний вибір та реальний подвиг цих фахівців — це не сценарії фільмів, а реальність, у якій вони надають невідкладну допомогу безпосередньо під мінометними обстрілами, проводять 86 днів у підземних бункерах заводу «Азовсталь», збираються на ротацію на передову за лічені години та проносять вірність медичній присязі крізь роки важкого ворожого полону. Організатори представляють унікальну історію кожного з номінантів, чий героїзм став символом незламності всієї системи охорони здоров’я України.
Черкаську область у фіналі представляє Головний бойовий медик окремої розвідувальної роти 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ Олександр Чепурний, який у 21 рік став добровольцем до лав Збройних Сил України. Він працює безпосередньо на лінії зіткнення, де під артилерійськими та мінометними обстрілами надає першу медичну допомогу в критичні перші хвилини, проводить стабілізацію та реалізує евакуацію поранених із зон активних боїв. Окрім цього, військовослужбовець відповідає за медичне забезпечення своєї роти та проводить вишколи з тактичної медицини для новоприбулих бійців. За мужність, відданість справі та порятунок побратимів Олександр Чепурний нагороджений відзнаками Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та «Срібний хрест», а також знаками «За збережене життя» та «Бойовий медик».
Полтавську область у фіналі представляє старший лейтенант медичної служби, начальник пересувного стоматологічного кабінету 36-ї окремої бригади морської піхоти Ростислав Дружицький, який служить у ЗСУ з 2020 року та є володарем штормового берета. З перших днів повномасштабного вторгнення разом із фахівцями 555-го військового госпіталю він цілодобово рятував важкопоранених у Маріуполі. Упродовж 86 днів у бункерах заводу «Азовсталь» під авіаударами й фосфорними бомбами медик тримав медичну оборону: асистував хірургам, проводив маніпуляції та виконував логістичні завдання, зазнавши двох важких контузій. Офіцер пережив 967 днів російського полону в Оленівці, Старому Осколі та Мордовії, де зазнав катувань, проте зберіг незламність. За мужність, стійкість та вірність присязі Ростислав Дружицький нагороджений орденами «За мужність» III ступеня та «За службу», а також відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За незламність».
Тернопільську область у фіналі представляє фельдшер медичного пункту 55-го окремого стрілецького батальйону Роман Срібний, який двічі ставав добровольцем до лав ЗСУ (у 2014 році — у 66-му мобільному госпіталі в Покровську, а з вересня 2022-го — безпосередньо на передньому краї фронту). Він виконував бойові завдання на Соледарському, Сіверському та Лиманському напрямках, де понад два роки додатково виконував обов’язки начальника медичної служби та медичного пункту батальйону. Медик відповідав за організацію всієї медичної служби підрозділу, патронажний супровід та проведення евакуацій з поля бою. 3 січня 2024 року під час евакуаційного рейсу він дістав вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму та акубаротравму, але, попри власні поранення, довів вивіз бійців до кінця, врятував життя побратимів та зберіг техніку. За мужність та відданість Роман Срібний нагороджений відзнакою МОУ «Хрест пошани» та Грамотою командира ОТУ «Старобільськ».
Вінницьку область у фіналі представляє операційна медична сестра Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Наталія Шумило, яка працює у військовій медицині майже 20 років. З 2014 року вона регулярно виконує завдання у складі ротацій на сході України, вирушаючи в зону бойових дій протягом кількох годин безпосередньо з робочого чергування. Медсестра працювала у передових мобільних госпіталях у Сєвєродонецьку, Краматорську, Слов’янську та Добропіллі. Під час масованих атак і обстрілів вона по 2–3 доби без сну асистувала хірургам при критичному напливі поранених, а також неодноразово ставала донором крові для бійців. Жінка рятує життя захисників пліч-о-пліч із чоловіком — лікарем-анестезіологом Олександром Шумилом, а колеги та хірурги називають її «продовженням руки хірурга».
Сумську область у фіналі представляє молодший сержант медичної служби в/ч А4966 (командирований до 80-ї ОДШБр та 35-го Сумського полку НГУ), лікар-інтерн з ортопедії та травматології Шейх Касем Муавея. Уродженець Сирії після завершення навчання в Україні прийняв рішення не повертатися на батьківщину, а вже 26 лютого 2022 року добровільно став на захист держави. Наступного дня, 27 лютого 2022 року, під час розстрілу цивільного автомобіля під Сумами він успішно евакуював важкопоранену жінку та надав психологічну підтримку трьом її дітям. Безпосередньо на фронті медик здійснює медичну евакуацію, надає невідкладну допомогу на передньому краї зіткнення та навчає військовослужбовців навичкам тактичної медицини. За свій героїзм Шейх Касем Муавея нагороджений відзнакою «Захисник України — Герой міста Суми» та відомчими відзнаками командування.
Львівську область у фіналі представляє лікар-інтерн хірург клініки торако-абдомінальної хірургії ВМКЦ Західного регіону та лікар-хірург медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри» (командир 38-го екіпажу) Тарас Лівинський з позивним «Лютий». З перших днів повномасштабного вторгнення він організував волонтерську групу донорів крові, а з квітня 2022 року вирушив на фронт. Поєднуючи навчання та відпрацювання в університеті з щомісячними ротаціями, медик надавав допомогу підрозділам Морської піхоти, ДШВ та ССО на Донецькому, Харківському, Сумському та Курському напрямках. Попри травму коліна, він одразу повернувся на передній край, де успішно володіє методами невідкладної торакальної та реконструктивної хірургії. Під час перебування у Львові Тарас Лівинський входить до групи швидкого реагування під час ворожих обстрілів міста. За мужність та врятовані життя він нагороджений відзнаками «За збережене життя», «За сприяння обороні» та «За бездоганну службу».
Донецьку область та Східний регіон у фіналі представляє Герой України, полковник медичної служби, т.в.о. начальника Військово-медичного клінічного центру Східного регіону Віктор Івчук. У 2014 році під час запеклого штурму Савур-Могили, попри власне важке поранення, він успішно організував евакуацію 60 поранених побратимів. На початку повномасштабного вторгнення офіцер очолював 555-й військовий госпіталь у Маріуполі, де в умовах повного оточення та постійних авіаударів налагодив цілодобовий порятунок сотень військових і цивільних громадян, а також особисто виїжджав на евакуаційні рейси під щільним вогнем. Медик витримав понад 2 роки важкого російського полону з квітня 2022 року по вересень 2024 року, після чого повернувся у стрій для подальшого проходження служби. Віктор Івчук удостоєний найвищого звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, відзнакою «Вогнепальна зброя» та нагрудним знаком МОУ «Знак пошани».