Найгостріша фаза тривала з 25 січня до 18 лютого 2015 року, включаючи масовані артилерійські обстріли, перестрілки на малих відстанях зі стрілецької зброї, вуличні й танкові бої.
Дебальцеве не вперше стало полем битви у боротьбі за незалежну Україну. 28 квітня 1918 року в результаті бою з більшовиками Богданівський полк армії УНР на чолі з полковником Володимиром Сікевичем визволив станцію Дебальцеве. У противника було відбито понад 1000 вагонів з вугіллям, 16 паровозів, гармату та кулемет. Якийсь час молода держава могла забезпечувати вугіллям інші свої міста. Але через сім місяців Дебальцеве окупували знову — цього разу «донські козаки».
У 2014 році історія повторилася. 29 липня 2014 року сили АТО звільнили Дебальцеве від незаконних збройних формувань, які контролювали його з квітня. Але знов-таки через сім місяців наші війська змушені були залишити місто.
У другій половині січня 2015 року російські окупанти кинули всі сили на розширення територій своїх квазідержавних утворень. Наступ планували одночасно трьома напрямками: Щастя – Трьохізбенка на Луганщині, на Дебальцеве та на Маріуполь у Донецькій області. Головним став саме так званий Дебальцевський виступ.
Особливого загострення бойові дії набули під час підготовки до зустрічі «нормандської четвірки» і самих переговорів, що 17 годин тривали в Мінську 11-12 лютого 2015 року.
Та наші війська мужньо обороняли Дебальцівський виступ. Внаслідок скоординованих дій сил АТО вдалося тривалий час утримувати значно більші сили противника. Ворог мав перевагу в кількості особового складу й озброєння, але не міг здолати хоробрість і відвагу захисників України.
Найголовніше, чого цими діями вдалося досягнути — це зупинити просування противника в глиб території України. Мужні українські воїни зв’язали дії ворога та унеможливили проведення наступальних дій на інших напрямках. Бої за Дебальцеве стали черговою сторінкою в літописі героїзму українського народу та яскравим свідченням злочинних дій російської федерації.
Коли стало зрозуміло, що втримати Дебальцеве неможливо, було прийнято рішення про виведення підрозділів у безпечні райони. Операція з виведення підрозділів з Дебальцівського виступу пройшла успішно й без значних втрат, попри фейки противника про «оточення українських сил» та вимоги здатися. Українське військо забезпечило не лише власний відхід, а й евакуацію цивільних громадян. З району бойових дій вдалося вивезти близько 5 тисяч людей.
У період з 15 січня до 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 — взято в полон та 18 зникли безвісти. За весь час оборони Дебальцівського виступу загинуло 136 військовослужбовців ЗС України, було поранено — 331.
Сьогодні ми згадуємо всіх мужніх захисників, які дорогою ціною стримали ворожий наступ у 2015 році. Та тих, хто сьогодні мужньо відстоює кожен сантиметр української землі.