Бібліотекарка Нацгвардії складає вірші та пише картини

Ірина вже багато років працює бібліотекаркою в стрілецькому батальйоні Національної гвардії. Вона завжди може порекомендувати цікаві книжки військовослужбовцям, які до неї приходять, – адже Ірина фахівець своєї справи. Але крім професійної майстерності бібліотекарка має унікальний талант – вона художниця і поетеса.

Перш ніж долучитися до війська, Ірина встигла попрацювати художником-оформлювачем та рекламістом. «За щасливою випадковістю», саме так каже Ірина, прийшла працювати бібліотекаркою до військової частини, де й працює по теперішній час.

Офіцери, контрактники, бійці строкової служби – часті гості в її книжковому храмі. Вона завжди знає, що порадити виходячи із вподобань читача.

«Попередньо розмовляю, виявляю їх захоплення та вже потім пропоную книги, авторів, які їх можуть зацікавити», – зазначає художниця.

Але ж є в цій жіночці те, що відрізняє її від колег, – захоплення, яке перетворилося на життєве кредо. Те, що вона поєднала зі своєю роботою, те, що наповнило її життя творчим змістом, талант який зуміла розвинути в армійських умовах.

«Важко зараз сказати, який із творчих проявів передував іншому: до віршування чи до малювання? Обидва з’явилися водночас. Я не надавала цьому якогось особливого сенсу. Напевно, всі малювали у дитинстві, і я малювала, усі щось вигадували, фантазували, і я також. Це вже у школі вчителі, батьки та рідня, знайомі дорослі стали помічати щось на кшталт талану. Хоча всі люди обдаровані тим чи іншим, але не всі можуть це в собі розгледіти, мені в цьому допомогла родина», – каже Ірина.

У школі Ірину включили до редколегії. А віршування згодилося для шкільних газет, постанов, святкових заходів. Колись на уроці під час написання твору на вільну тему Ірина написала його віршами. Пізніше, коли навчалася в училищі на художника, знов написала віршований твір. Несподіванкою було, коли його зачитали на міському радіо.

Це було початком, а далі, як то кажуть, – «проба пера», конкурси і навіть поетичні збірки.

«Брала участь у конкурсі на журналістську прозу, в якому зайняла перше місце, за що нагородили грамотою та подарунком», – ділиться Ірина.

Під час навчання Ірина була учасницею поетичного гуртка «Парус». Вона і сьогодні не втрачає зв’язок із творчим середовищем.

«Особиста збірка в мене поки що одна – «Тайна», але друга вже чекає на вихід. Є ще декілька збірок, до яких увійшли мої вірші: «Дінець об’єднує серця», «Живого слова джерела», «Симфонія весни», «Мова – багатство моє». Паралельно, коли є час і натхнення, продовжую малювати. Як без цього? Наразі у мене близько 100 робіт. Та багато робіт знаходяться у знайомих та друзів», – говорить бібліотекарка.

Талановита бібліотекарка Слов’янського полку не планує зупинятися на досягнутому, вона з нетерпінням чекає завершення карантину, коли відбудеться її особиста виставка, де Ірина представить свої кращі картини.

Богдан Кондратов

Нікіта Тафійчук

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут