Чт. Лют 2nd, 2023

Ірина вже багато років працює бібліотекаркою в стрілецькому батальйоні Національної гвардії. Вона завжди може порекомендувати цікаві книжки військовослужбовцям, які до неї приходять, – адже Ірина фахівець своєї справи. Але крім професійної майстерності бібліотекарка має унікальний талант – вона художниця і поетеса.

Перш ніж долучитися до війська, Ірина встигла попрацювати художником-оформлювачем та рекламістом. «За щасливою випадковістю», саме так каже Ірина, прийшла працювати бібліотекаркою до військової частини, де й працює по теперішній час.

Офіцери, контрактники, бійці строкової служби – часті гості в її книжковому храмі. Вона завжди знає, що порадити виходячи із вподобань читача.

«Попередньо розмовляю, виявляю їх захоплення та вже потім пропоную книги, авторів, які їх можуть зацікавити», – зазначає художниця.

Але ж є в цій жіночці те, що відрізняє її від колег, – захоплення, яке перетворилося на життєве кредо. Те, що вона поєднала зі своєю роботою, те, що наповнило її життя творчим змістом, талант який зуміла розвинути в армійських умовах.

«Важко зараз сказати, який із творчих проявів передував іншому: до віршування чи до малювання? Обидва з’явилися водночас. Я не надавала цьому якогось особливого сенсу. Напевно, всі малювали у дитинстві, і я малювала, усі щось вигадували, фантазували, і я також. Це вже у школі вчителі, батьки та рідня, знайомі дорослі стали помічати щось на кшталт талану. Хоча всі люди обдаровані тим чи іншим, але не всі можуть це в собі розгледіти, мені в цьому допомогла родина», – каже Ірина.

У школі Ірину включили до редколегії. А віршування згодилося для шкільних газет, постанов, святкових заходів. Колись на уроці під час написання твору на вільну тему Ірина написала його віршами. Пізніше, коли навчалася в училищі на художника, знов написала віршований твір. Несподіванкою було, коли його зачитали на міському радіо.

Це було початком, а далі, як то кажуть, – «проба пера», конкурси і навіть поетичні збірки.

«Брала участь у конкурсі на журналістську прозу, в якому зайняла перше місце, за що нагородили грамотою та подарунком», – ділиться Ірина.

Під час навчання Ірина була учасницею поетичного гуртка «Парус». Вона і сьогодні не втрачає зв’язок із творчим середовищем.

«Особиста збірка в мене поки що одна – «Тайна», але друга вже чекає на вихід. Є ще декілька збірок, до яких увійшли мої вірші: «Дінець об’єднує серця», «Живого слова джерела», «Симфонія весни», «Мова – багатство моє». Паралельно, коли є час і натхнення, продовжую малювати. Як без цього? Наразі у мене близько 100 робіт. Та багато робіт знаходяться у знайомих та друзів», – говорить бібліотекарка.

Талановита бібліотекарка Слов’янського полку не планує зупинятися на досягнутому, вона з нетерпінням чекає завершення карантину, коли відбудеться її особиста виставка, де Ірина представить свої кращі картини.

Богдан Кондратов

Нікіта Тафійчук

Від Elena Leoshko

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *