16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну – українську мову.

З цього дня в Україні обслуговувати споживачів у супермаркеті, інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи кінотеатрі повинні винятково українською мовою. Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться й про медичне обслуговування та надання освітніх та соціальних послуг.

Отже, дізнаймося разом за яких умов обслуговування може здійснюватися іншою мовою, куди звертатися, якщо цих норм не дотримуються та як мешканці Краматорська реагують на такі зміни.

Норми закону, зокрема, стосуються підприємств та установ усіх форм власності, приватних осіб-підприємців, суб’єктів господарювання, які обслуговують споживачів (включаючи й Інтернет-магазини).

Дмитро Плесканьов – власник одного з ресторанів Краматорська. Час від часу він особисто контролює процес спілкування персоналу з клієнтами.  Каже, тут україномовні відвідувачі трапляються  вкрай рідко. Тож у закладі обслуговують клієнтів і українською, і російською.

«Майже 90 відсотків  наших гостей – російськомовні, – говорить Дмитро Плесканьов. – Тому ми зустрічаємо українською мовою, а потім переходимо на російську, щоб було зручніше спілкуватися нашим відвідувачам та нашим гостям».

Попри це, до мовних змін у законодавстві підприємець  підготувався заздалегідь:  меню закладу переклали українською, а  для  персоналу  розробили спеціальні  розмовники-посібники – як треба зустрічати, як треба говорити, як  проводжати.

«Деякі загальні фрази щодо обслуговування українською ми підготували та роздали, – продовжує підприємець. – Зобов’язали персонал вивчити та почати спілкуватися українською з певного моменту. Важко чи не важко? Нам було трішки легше, бо у нас молодий склад персоналу. Молоді люди вони гнучкі. Вивчали мову в українських класах та школах. І їм трішки легше переходити на українську чи російську».

Нині через карантинні обмеження кафе працює в режимі “на виніс”. Замовлення  приймають телефоном і ще раніше повністю перейшли на державну мову.

Згідно із законодавством, лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. У решті випадків – виключно українською. Якщо виявлять порушника цього нововведення, то йому загрожує штраф, який скерують власникові закладу. Із своєї кишені той викладе щонайменше 3,5 тисячі гривень. У разі повторного порушення протягом року складається протокол і накладається штраф – від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5,1 тисячі до 6,8 тисячі гривень).

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповідає, що скаржитись можна до офісу Уповноваженого із захисту державної мови. При цьому викласти суть скарги та яким чином були порушені права. Можна додавати аудіо- та відеофайли.  Анонімні листи не розглядатимуть.

Мешканці Краматорська, як показало опитування, до новацій ставляться із розумінням. Кажуть, не бачать проблем в україномовному обслуговуванні.

Інна, мешканка Краматорська, говорить: «У принципі, підтримую це, українська мова дуже гарна, тим більше – це державна мова. Діти і підлітки повинні знати свою мову і спілкуватися нею».

Згоден із цим і Віктор, мешканець Краматорська: «Я особисто «за» двома руками, дуже гарно, це радість для таких як я».

Мешканка Краматорська Єлизавета зазначає: «Це – нормально, ми живемо в Україні. Українську мову я розумію, в побуті мене ж не змушують розмовляти нею».

А от одна співрозмовниця, яка відмовилася назватися, сказала, що не підтримує нововведення, пославшись на те, що вона є «москвічкою» і спілкується тільки російською.

А от Марія, яка мешкає у Краматорську, говорить, що чудово розуміє українську, якщо офіціант або інший працівник із сфери обслуговування буде говорити з нею на мові. «Чудово зрозумію, нічого складного у цьому не бачу», – говорить вона.

Дивіться у сюжеті Донеччина TV

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут