В Міжнародний день сина морські прикордонники розповіли про наступність поколінь та службу заради мирного майбутнього синів України.

Міжнародний день сина неофіційне свято, проте з кожним роком воно набуває популярності.

Започатковане у 2014 році з подачі медіа-видання Guardian News & Media Limited цей день мав стати особливою традицією, зокрема для родин, де батьки багато часу присвячують роботі.

Таке свято є особливим для тих батьків, хто несе службу в зоні операції Об’єднаних Сил і практично постійно перебуває на службі. А також для тих, чиї сини в тривалих відрядженнях, на завданнях або стоять на охороні кордону, охороняючи спокій всієї держави.

Цей день не стільки привід для вітань, хоча і добрі слова підтримки синам приємні, скільки привід побути в родинному колі, або відчути домашню турботу на відстані, в далекому окопі чи на виході в море, поспілкуватися про щось приємне, згадати дитинство, або навпаки зануритися у світ дорослого життя своїх батьків і усвідомити їх вибір професії.

Для моряків-прикордонників не так багато трапляється можливостей показати синам справу свого життя, особливості побуту й служби на кораблі. Але якщо трапляється, то вирій емоцій завжди бурхливий.

В’ячеслав – помічник командира корабля Маріупольського загону Морської охорони «Донбас» привів свого 3-річного сина Артема на перше знайомство із кораблем.

«Я дуже люблю свого сина і хочу прищепити йому таку саму щиру і справжню любов до своєї країни, навчити його усвідомлювати свою національну належність, мати в душі щирий патріотизм, насамперед, показавши свою професію, її значення та престиж. Я хочу щоб мій син знав, що не дивлячись на те, що я більше часу відданий службі, саме в цьому і полягає моя турбота про його захищене дитинство, мирне майбутнє, про свободу й незалежність нашої держави. Мені було б цікаво й приємно колись відвідати корабель Морської охорони, яким командуватиме мій Артем», – відзначив В’ячеслав.

А поки малеча крокує флагманом Морської охорони на Азові, роздивляючись справжнє озброєння, намагається розгледіти в оптичний прилад сусідні кораблі та катера, кермує й керує корабельною машиною вольовими рухами справжнього командира. Враження закріплено смачним та поживним обідом в кают-компанії екіпажу.

Сергій – помічник командира катеру Морської охорони «Арабат» із задоволенням розповідає сину Володимиру, яка надзвичайна його військова професія. «Мій син цікавиться всім тим, чим і я в його віці. А я завжди мріяв стати військовим і захищати морські рубежі Батьківщини. Щоразу, як маю можливість, беру із собою сина аби показати й розповісти Вовчику про наші кораблі та катери, поділитися премудростями своєї професії», – каже Сергій.

День синів має бути пронизаний любов’ю та ніжністю, змістом та справжніми цінностями, аби в наших синах продовжувалося життя, династія та формувалося майбутнє України! Вільної, незалежної, міцної й квітучої.

Бажаємо кожному сину України мирного неба і можливості більше проводити час разом з близькими й найдорожчими.

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут