Конституція України – основний закон за який варто боротися

0
130

Єдине державне свято закріплене в Конституції, це День Конституції: Стаття 161 говорить, що День прийняття Конституції України є державним святом і святкується щорічно 28 червня на честь прийняття Конституції України того ж дня 1996 року.
Про те, як проходив процес затвердження основного закону України «Донеччина TV» розповів народний депутат України 2-го скликання, один з творців української Конституції Юрій Буздуган.

– Пане Юрію, держава Україна жила без основного закону 5 років. Чому працювати над Конституцією розпочали тільки в 1996-му році?

– Робота над проєктом Конституції розпочалася ще депутатами першого скликання, і я ще не бувши депутатом, вперше зіткнувся із цим питанням просто через власну цікавість, потім це стало частиною моєї роботи. В ті часи ми були дуже активні, політично активні. Попередньо, існувало три проєкти Конституції, один – результат роботи депутатів попереднього скликання, саме цей проєкт я подав особисто, як суб’єкт законодавчої ініціативи. Ще здавна українські історики та філософи сформулювали проблему України як розривність наступності. Кожного разу ми починаємо спочатку, навіть маючи вже наявні здобутки. Тут принципова позиція була в продовженій наступності. І хоч той проєкт був не ідеальний, ми вирішили подати його на розгляд Верховної Ради.

Конституція це не тільки вищий закон, це елемент квінтесенції суспільного договору, основа базових цінностей суспільства. Наприклад, французька Конституція базувалася на «Декларації прав людини та громадянина», українська Конституція базувалася на «Декларації про державний суверенітет України», але в перший розділ нашої Конституції так само закладені основи французької «Декларації прав людини та громадянина» 1789 року, що проголошувала природними правами людини право на свободу особистості, слова, переконань та права на опір гнобленню.

– Розкажіть більш детально, як тривав процес розробки та погодження проєкту української Конституції.

– Це був унікальний час в новітній історії нашої держави, коли затверджувались фундаментальні речі. На той момент на пострадянському просторі існував тільки один, російський, сценарій прийняття Конституції де президент вносить свій проєкт і якщо Парламент його не затверджує — Парламент розпускають, а проєкт «до літери», тобто в цілому, приймається на референдумі. В Росії президент міг запропонувати тільки проєкт «ультрапрезидентської» республіки, такий сценарій спрацював і в Білорусі, і в Казахстані, і в інших державах СНД. «Колективний розум» нашого скликання це розумів і ми розуміли, що є велика ймовірність піти саме за російським сценарієм, тим паче, лобістів цього варіанту вистачало. Свідомо чи несвідомо. Тож, як я і казав, на той момент існувало три проєкти Конституцій: той що подав президент, наш з напрацюваннями депутатів попереднього скликання і третій – від Соціалістичної партії Олександра Мороза. Тоді була створена депутатська робоча група під головуванням Михайла Сироти, що мала взяти за основний один з проєктів і почати його опрацювання. Ми вирішили не йти на конфронтацію з адміністрацією президента і взяли в розробку саме президентський проєкт з метою його ґрунтовного доопрацювання.
Тож, 2 квітня 1996 року Верховна Рада України винесла питання про проєкт Конституції України до порядку денного пленарних засідань. Доопрацьований проєкт Основного Закону був прийнятий Верховною Радою у першому читанні 4 червня. Близько 6 тисяч поправок було внесено до проєкту Конституції під час підготовки до другого читання.
Далі, несподівано для всіх президент Кучма пішов на загострення ситуації – 26 червня 1996 року Рада національної безпеки України та Рада регіонів при президентові України виступили з різким засудженням будь-яких подальших зволікань з прийняттям нової Конституції України, оскільки такі зволікання загострюють соціально-економічну ситуацію в державі. Того ж дня президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року щодо прийняття нової Конституції України, в основу якої було покладено варіант проєкту Основного Закону в редакції робочої групи від 11 березня 1996 року. Це означало велику ймовірність ухвалення «ультрапрезидентської» Конституції, бо люди вже потребували основного закону і проголосували б навіть за це.
У відповідь на це Верховна Рада прийняла 27 червня постанову «Про процедуру продовження розгляду проєкту Конституції України у другому читанні», відповідно до якої нерозглянуті статті конституційного проєкту виносяться на «випереджальний» розгляд, тобто всі поправки до нерозглянутих статей обговорювалися й приймалися безпосередньо на пленарному засіданні. Було також вирішено вести роботу в режимі одного засідання до прийняття нової Конституції.

П’ять років Україна йшла до прийняття власної Конституції, але в кінцевому висновку все вирішилось в одну ніч з 27 на 28 червня, народні обранці працювали майже добу, загалом безперервно 23 години.

– Чим була примітна та славнозвісна «конституційна ніч»?

– О 18-й годині ми почали працювати. І за ту ніч ми не просто прийняли повністю текст Конституції, ми адаптували той «ультрапрезидентський» проєкт, запропонований Кучмою з орієнтацією на повновладдя олігархів і перетворили його на якісно інший варіант. І хоча владу олігархів ми відвернути не змогли, але ті принципи, що були закладені спрацювали й народ України не був позбавлений влади остаточно, бо врешті-решт надалі все вирішувалось на парламентських та президентських виборах. Тоді Україна, можна сказати, опинившись на розвилці не пішла за російським сценарієм і це був наш перший крок як вільної, незалежної Держави. Голосування було важким і складним.

У так звану «конституційну ніч» приміщення Верховної Ради від’єднали від енергопостачання. Вдалося запустити один з двох генераторів, які були розташовані в підвалі будівлі, тож всю електрику пустили тільки на сесійну залу. Не працювала система кондиціонування, не працювала решта освітлення і дехто з депутатів почав тікати, побоюючись ймовірності атаки танків за російським сценарієм (йдеться про події 3-4 жовтня 1993 року в Москві, також відомі як «Розстріл Білого дому» чи «Розстріл Будинку Рад». Ці події стали кульмінацією внутрішньополітичного конфлікту в Російській Федерації, що відбувся внаслідок конституційної кризи). З усім тим, більшість лишилася, голосування тривало всю ніч.

– І коли ми вже в цілому прийняли Конституцію, а це було десь сьома ранку, ми вийшли на вулицю. Ранок, сонце ледве зійшло, ми дивилися як люди поступово виходили на вулицю, але вони не знали, що в цей момент стався перелам в їхньому житті та взагалі в житті всієї Держави. Бо все могло розвернутися в протилежний бік, але в той момент перемогла свобода, чи не вперше в новітній історії України.

– Як Ви ставитеся до сучасних пропозицій переписати наявну Конституцію чи створити нову?

– Звісно наша Конституція не ідеальна, і чому так сталося я казав раніше. Але проблема в іншому, відверто кажучи, станом на цей момент я не бачу як можливо прийняти кращу Конституцію. Якщо суспільство дозріє обрати таких депутатів які зможуть дійти компромісу і прийняти нову Конституцію це буде добре. Але що туди закладатимуть? Зараз в основу Конституції закладено «Декларацію про державний суверенітет України», але зараз ще не має справжнього суверенітету, тобто цілі поставлені нашою Конституцією ще не досягнуті. Так і наступна Конституціє має ґрунтуватися на трьох основних цінностях: свобода, рівність та справедливість. Бо свобода без справедливості це свобода померти з голоду. І наступна Конституція, яка буде після цієї Конституції свободи та суверенітету, буде Конституцією справедливості».

Тож, святкуючи День основного закону України, День Конституції не варто забувати, що розбудова української Держави триває, і попереду ми маємо ще багато роботи. Адже свобода та гідність для українців не порожні слова, цю свободу ми виборюємо і зараз, відбиваючи військову агресію Росії на сході країни. Мабуть, й справді, рівність та справедливість наразі є тим, чого дуже не вистачає українському суспільству, це те, за що нам ще доведеться боротися, адже зараз українці варті цього як ніколи.

Роман Балабойко

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут