На свято Різдва Христового на Донеччині водять вертепи

7 січня християни східного обряду святкують Різдво Христове, що супроводжуються народними гуляннями. Слов’яни здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік. Про традиції святкування, обряди та звичаї – дізнайтеся у матеріалі.

Різдво Христове – день, коли народився Ісус, православні християни відзначають 7 січня. На Донеччині почали готуватись до Різдва, фактично, лише з набуттям Україною незалежності. Адже до розпаду СРСР в області відзначали його лише ті, хто, попри боротьбу влади з релігією, зумів зберегти родинні традиції. На теренах України була розповсюджена низка звичаїв та обрядів. Наприклад, звичну нам ялинку колись заміняв дідух, який робили з житнього колосся, або з різних видів зернових як символ врожаю, добробуту та багатства.

Старша наукова співробітниця Музею історії міста Краматорська Ольга Пальона розповідає, що дідуха виготовляли або з першого снопу, який збирали ще влітку, або з останнього. Традиції виготовлення дідуха сягають корінням язичницьких часів, але з приходом християнства дідух не зник, а разом з іконами посів своє почесне місце.

Різдвяний «павук» – ще одна традиційна прикраса оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята, виготовлена з соломи. Таких «павучків» вважають оберегом та символом Всесвіту.

«Перед нами – класичні павуки, в яких використовували сакральне число соломинок – 12. – розповідає старша наукова співробітниця Музею історії міста Краматорська Ольга Пальона. –  У давнину не було вогників святкових, до яких ми звикли, то такий павук начебто шматочок сонця висів із дідухом, створював святковий настрій і давав надію на те, що зима пройде і буде тепло».

На святий вечір не прийнято сідати за стіл до появи першої зірки, яка, як кажуть, вказала волхвам шлях до того місця, де народився Ісус. На столі обов’язково мають бути 12 пісних страв – на честь 12 апостолів. Усе частіше останніми роками на сході країни організовують різдвяні фестивалі Вертепів із традиційними піснями і обрядами. На одному з таких гулянь, що із розмахом відбулися у Званівській територіальній громаді, минулого року побувала й знімальна група телеканалу «Донеччина ТВ». Через пандемію коронавірусу масштабних заходів цьогоріч не планується.

Колядки та щедрівки є невід’ємною частиною святкувань. У репертуарі народного театру пісні «Краматорські дівчата та хлоп’ята» чимало різдвяних пісень: «Щедрик» в обробці Леонтовича, «Святий вечір», «Добрий вечір, дівчино».

«Різдвяні колядки – це дуже давня традиція як на сході, так і на заході, і люди цього дотримуються», – розповів керівник народного театру пісні «Краматорські дівчата та хлоп’ята» Олександр Скрипник.

Учасниця народного театру пісні «Краматорські дівчата та хлоп’ята» Каміла Тимошенко зазначила, що з покоління в покоління у колективі є гарна традиція брати участь у різдвяних святах, гуляннях, які проходять на площі і у різних куточках міста.

Вже як 45 років не випускає баяна з рук Сергій Бутов. У колективі він найстарший учасник, прийшов сюди 1988 року.

«Скільки я себе пам’ятаю в цьому колективі, наші свята асоціювалися з якимось піднесенням національним. У ці святкові дні ми одягаємо національні костюми, нам приємно виступати перед публікою, на площі», – говорить учасник народного театру пісні «Краматорські дівчата та хлоп’ята» Сергій Бутов.

«Колядки несуть насправді світ, радість людям, запалюють їхні серця добротою, милосердям», – говорить ще одна учасниця народного театру пісні «Краматорські дівчата та хлоп’ята» Катерина Ткаченко.

Здавна вважається: що більше колядників відвідає оселю, то щедрішим буде для родини рік. Вони урочисто віншують на здоров’я і успіх, а пісні чергують з побажаннями. Фольклористи також відмічають, що на Донбасі найуживанішими були короткі тексти колядок.

Днями, одягнувши яскраві та тепленькі кохужки, колектив зібрався на головній площі Краматорська, щоб просто неба записати святкове привітання з Різдвом.

Дивіться у сюжеті Донеччина TV

 

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут