Стан енергосистеми та підготовка населених пунктів до опалювального сезону 2023-2024 років, відновлення енергооб’єктів після російських атак, планування подальших заходів із налагодження життєзабезпечення деокупованих громад, – ці та низка інших питань перебувають у центрі постійної уваги обласної влади Донеччини. Детальніше про це розповідає голова Донецької обласної державної адміністрації, начальник обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
Ворог завдав шкоди інфраструктурі майже на 2 млрд гривень
– Павле Олександровичу, як проходить в області підготовка до осінньо-зимового сезону 2023-2024 років? Чи все заплановане вдається виконати?
– Підготовка до проходження надскладного осінньо-зимового періоду 2023-2024 років триває, і я впевнений, що злагодженими, скоординованими зусиллями ми подолаємо всі перешкоди, і належним чином буде виконаний весь комплекс підготовчих робіт. У медійному просторі відчувається обмеженість інформації щодо робіт на конкретних об’єктах критичної інфраструктури та адрес, за якими вони розташовані. Втім, ці обмеження пов’язані з міркуваннями безпеки в умовах активних бойових дій, що відбуваються на території Донецької області.
– Чи у всіх громадах Донеччини буде забезпечено проходження опалювального сезону?
– Через активні бойові дії, значні пошкодження житлово-комунальної інфраструктури, на сьогодні не можливо забезпечити належне проходження опалювального періоду 2023-2024 років в Авдіївській, Вугледарській, Лиманській, Святогірській, Мар’їнській територіальних громадах, а також в усіх територіальних громадах Бахмутського району (Бахмутській МВА, Званівській СВА, Сіверській МВА, Торецькій МВА, Часовоярській МВА).
В решті територіальних громад області, що знаходяться на підконтрольній українській владі території, роботи з підготовки до роботи в осінньо-зимовому періоді 2023-2024 років тривають. Готуються до зими житлові будинки, об’єкти теплового та водопровідно-каналізаційного господарства, об’єкти соціальної сфери, у тому числі лікарні, і є впевненість, що опалювальний період у цих громадах проходитиме згідно з планом.
– В якому стані перебуває інфраструктура, і наскільки сильно вона пошкоджена через ворожі обстріли?
– За період з 24 лютого 2022 року по 28 липня 2023 року на підконтрольній українській владі території Донеччини всього пошкоджено чи зруйновано 43 об’єкти водопостачання та стільки ж об’єктів водовідведення; 3 гідротехнічні споруди (Оскільський та Райгородоцький гідровузли, дамба Карлівського водосховища); 96 об’єктів теплового господарства.
Зараз, через відсутність безпекової складової, не можливо забезпечити повне обстеження всіх пошкоджених об’єктів. Та навіть за наявними підрахунками загальна орієнтовна вартість відновлення об’єктів, на яких обстеження проведено, сягає близько 2 млрд гривень.
Обласна влада спільно з органами місцевого самоврядування, підприємствами житлово-комунального господарства, міжнародними благодійними організаціями, по можливості, вживають заходи з тимчасового усунення пошкоджень (закриття вікон OSB-плитами, ремонт дверей, відновлення цілісності даху, тощо), якщо це дозволяє безпекова ситуація.
Роботи з повного відновлення зазначених об’єктів планується виконати після припинення бойових дій на території області.
«Буржуйки» й «булер’яни» знову будуть затребуваними
– Чи організована підготовка до опалювального сезону там, де не буде централізованого теплопостачання, й чи забезпечуватимуть жителів дровами, вугіллям тощо?
– Військовими адміністраціями населених пунктів області, в яких зараз не можливо забезпечити споживачів тепловою енергію, вживаються заходи з передачі мешканцям металевих печей «буржуйок», «булер’янів», вугілля тощо.
У межах державної програми щодо забезпечення населення деревиною паливною обласна влада ретельно опрацювала нагальні потреби мешканців у цьому виді палива на опалювальний період 2023-2024 років. Загалом необхідно близько 303 тис. кубометрів дров для забезпечення деревиною близько 77 тис. домогосподарств.
Придбання та подальший розподіл деревини серед населення напряму залежить від термінів та обсягів фінансування з державного бюджету, яке буде передбачене для Донецької області.
Опрацьовується й питання щодо визначення потреб незахищених верств населення області у вугіллі та брикетах, з метою спільного вирішення цього питання з міжнародними благодійними організаціями.
– Скільки об’єктів енергетики постраждали внаслідок російських атак на Донеччині, й скільки з них вдалося відновити?
– В області триває процес відновлення об’єктів Об’єднаної енергосистеми України (підстанцій, електромереж різного класу напруги, енергообладнання ТЕС), які зазнали пошкоджень унаслідок ворожих обстрілів та масованих ракетних і дронових атак. Відновлено понад 900 об’єктів, також здійснюються планові ремонти на більш як 213-ти.
– Чи буде Донеччина з електрикою цієї зими, і чи будуть ліміти на споживання, відключення?
– Забезпечення області електроенергією під час проходження осінньо-зимового періоду 2023-2024 років залежить від багатьох факторів, серед яких основними є:
- – загальне навантаження на Об’єднану енергосистему України й питання того, чи буде витримувати існуюче обладнання енергосистеми навантаження всіх споживачів;
- – загальна генерація електроенергії ТЕС, ТЕЦ, АЕС – чи буде вистачати виробленої електроенергії всім споживачам;
- – можливі руйнування енергооб’єктів внаслідок масованих ракетних атак тощо.
На сьогодні операторами системи розподілу електричної енергії області, регіональним підрозділом оператора системи передачі електричної енергії (ПрАТ «НЕК «Укренерго»), ТЕС та ТЕЦ області проводиться планова підготовка підстанцій, електромереж та енергоблоків до проходження осінньо-зимового періоду 2023-2024 років. По кожному електроенергетичному підприємству затверджені відповідні плани заходів, виконання яких триває. Кожним підприємством також проведено перевірку та облік альтернативних джерел живлення споживачів (дизель-генераторів, джерел альтернативної енергогенерації тощо). Крім цього, оператори системи розподілу електричної енергії, за можливості, створюють альтернативні схеми (або аварійні варіанти) забезпечення споживачів області електрикою.
Операторами системи розподілу електроенергії області розроблені графіки обмеження споживання електричної енергії, графіки обмеження споживання електричної потужності, графіки аварійного відключення споживачів електричної енергії, спеціальні графіки аварійних відключень. Ці графіки будуть застосовуватися операторами системи розподілу електричної енергії області у разі надходження відповідної команди від НЕК «Укренерго».
– Чи готові громади Донеччини до можливих блекаутів?
– Обласними комунальними підприємствами у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення створено запас генераторів. Окремо забезпечені генераторами й територіальні громади. Також КП «Компанія «Вода Донбасу» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» забезпечені загалом 113 генераторами. В умовах виникнення ймовірної надзвичайної ситуації, пов’язаної з аварійним відключенням електроживлення, ці генератори будуть використовуватися як резервне джерело енергозабезпечення населення області сталими послугами водо- та теплопостачання під час опалювального періоду 2023-2024 років.
– Як опалюватимуть школи в області, які відновлять очне навчання, та чи є в цих школах котельні, наприклад пелетні?
– В умовах збройної агресії рф, підготовка закладів освіти до роботи взимку проходить досить складно. Частина закладів знаходиться на тимчасово окупованій території, частина зруйнована або має значні пошкодження. У зонах активних бойових дій ремонтні та підготовчі роботи до опалювального сезону не ведуться.
Станом на 27 липня 2023 року в області пошкоджено та зруйновано 733 заклади освіти, у тому числі дошкільної освіти – 320 (у тому числі повністю зруйновані – 52), загальної середньої освіти – 339 (у тому числі повністю зруйновані – 78), позашкільної освіти – 34 (у тому числі повністю зруйновані – 10), професійної (професійно-технічної) освіти – 29 (у тому числі повністю зруйновані – 5), вищої та фахової передвищої освіти 45 (у тому числі повністю зруйновані – 9).
До осінньо-зимового періоду 2023-2024 років планується підготувати 132 заклади загальної середньої освіти. У межах підготовки планується провести ремонтні роботи систем опалення у 2 закладах, відремонтувати покрівлю у 11 закладах (15 169 м²). У 70 закладах загальної середньої освіти, що мають власні котельні, здійснюються підготовчі роботи та триває забезпечення твердим паливом.
Пункти незламності з настанням холодів
переведуть у цілодобовий режим
– Чи буде продовжена в області робота Пунктів незламності?
– На території області (за винятком тимчасово окупованих територій) налічується 181 Пункт незламності. Станом на сьогодні, працюють у штатному режимі 36 Пунктів незламності. Ще 145 Пунктів переведені в «сплячий режим» із збереженням можливості поновлення їх роботи в найкоротші терміни.
З настанням осінньо-зимового періоду Пункти незламності будуть переведені в цілодобовий режим, місця їх розташування визначатимуть по кожній громаді окремо.
Загалом від початку роботи Пунктів незламності в Донецькій області сюди звернулись за допомогою 310 523 особи (по 27.07.2023 включно).
У Пункті люди можуть зарядити свої пристрої, скористатись мережею інтернет (за наявності), випити гарячі напої (чай, кава). Для перебування відвідувачів у належних умовах Пункти незламності оснащені альтернативними джерелами опалення – твердопаливними котлами та буржуйками. Пункти незламності діють цілодобово, тобто кожен житель може прийти сюди до початку комендантської години та перебувати тут до ранку.
– Скільки лікарень в області мають додаткові котельні та генератори?
– Електричним опаленням обладнані 15 закладів охорони здоров’я Донецької області. З них 13 закладів охорони здоров’я первинного рівня надання медичної допомоги мають 34 будівлі, 2 заклади вторинної медичної допомоги – 9 будівель.
Ці медичні установи забезпечені генераторами відповідної потужності. Загалом 67 закладів охорони здоров’я, які продовжують надавати медичну допомогу в Донецькій області, забезпечені понад 400 генераторами, потужність яких є достатньою для задоволення критичних потреб закладу у разі тривалої відсутності електропостачання.
Заклади охорони здоров’я забезпечені електрогенераторами завдяки плідній співпраці з Міністерством охорони здоров’я України в рамках програми United24 та за рахунок благодійної й гуманітарної допомоги, отриманої від міжнародних організацій.
Власними твердопаливними котельнями та котельнями на рідкому паливі обладнано 21 будівлю у 6 закладах охорони здоров’я первинного рівня надання медичної допомоги та 45 будівель у 9 закладах вторинної медичної допомоги у містах Костянтинівці, Слов’янську, Дружківці, Краматорську, Мирнограді. Чотири котельні побудовані торік за рахунок коштів місцевих бюджетів та власних коштів закладів (коштів НСЗУ).