700 тисяч українців позбавили домівок. Ці люди стали жертвами насильницької депортації у 1944-1951 роках. 9 вересня 1944 року в Любліні Польща та СРСР уклали угоду про так званий «взаємний обмін населенням». Вона передбачала переселення українців, які проживали в межах повоєнної Польщі, до України. Натомість поляки змушені були також проти своєї волі повернутися до своєї країни. Сотні тисяч людей з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини проти їхньої волі залишилися ні з чим. Їм дали лише кілька годин не збори. Важка далека дорога, розвалені хати та голодна біда чекали на них попереду. Людей кинули в товарні вагони та вивезли в невідомому напрямку. Вони востаннє побачили свої хати, поля і могили предків.
