«Віктор – означає Переможець», – так називає себе легкоатлет із Лиману. Віктор Дикий після поранення, яке отримав у 15-му в Дебальцевому, зайнявся бігом. Учасник міжнародних і всеукраїнських змагань, він лише у 2020-му пробіг два виснажливих марафони. А в «Іграх Нескорених 2:0» поповнив колекцію медалей «золотом» та «сріблом». Віктор Дикий, встигає не лише долати кілометри бігових доріг, а ще й працювати на залізниці та приділяти увагу трьом дітям.
Наприкінці 2020 року Віктор Дикий увійшов до числа 18 найкращих спортсменів Донеччини й отримав відзнаку за успіхи у легкій атлетиці. А незадовго до цих урочистостей бігун з Лиману отримав привітання за два «золота» та «срібло», які здобув на «Іграх нескорених 2:0». У турнірах для ветеранів АТО колишній боєць бере участь з 2018 року. На перших іграх Нескорених, Віктор виборов «бронзу» в забігу на сто метрів. Тоді спортсмен-аматор посів хоч і не перше місце на спортивному п’єдесталі пошани, але однаково призове.
«2019 року змагалися без призових місць, і нагород не було, – розповів Віктор Дикий. – А цьогоріч через пандемію коронавірусу «ІгриНескорениХ» відбувались у форматі онлайн. Кожен учасник кожен з учасників змагався вдома, знімав на відео свої результати й надсилав до журі».
На урочистому заході в Донецькій облдержадміністрації дворазовий переможець та срібний призер онлайн «Ігри нескорених 2:0» Віктор Дикий був відзначений сертифікатом на 5 тисяч гривень і Листом подяки.
Віктор бігає на різних дистанціях – стометрівці та дитсанціях у чотириста метрів та півтора кілометри. Щодня він тренується по кілька годин. Серед фізичних вправ – обов’язкові розминка та розігрів м’язів. Щораз за секундоміром стежить дружина Вікторія, яка також вболіває за результати свого чоловіка.
За плечами у Віктора – не лише спортивний, але й героїчний бойовий шлях.
У 2014-му мешканець Лиману Віктор Дикий, батько трьох дітей поповнив лави добровольчого батальйону «Артемівськ». Підрозділ МВС відправили на вишкіл у тодішній Дніпропетровськ, а вже потому вирушив на передову. Разом із побратимами боронив блокпост між Бахмутом та Горлівкою. Особливо пам’ятним у фронтовому списку було Дебальцеве – залізничний вузол, що відігравав роль важливого стратегічного форпосту для українських захисників.
Взимку з 2014 по лютий 2015-го у місті тривали запеклі бої з окупантами. За лічені дні перед його окупацією Віктор Дикий отримав поранення.
«У мене кульове і осколочне поранення правої ноги, – розповідає ветеран АТО, учасник «Ігор Нескорених» Віктор Дикий. – У Дебальцевому, коли ми їхали визволяти хлопців із оточення й самі потрапили в засідку, я і отримав поранення».
Після поранення боєць демобілізувався. Пройшов реабілітацію, почав працювати на місцевій залізниці. Згадав про свій улюблений любительський футбол і хокей, якими займався раніше. Проте захопився легкою атлетикою й почав посилено тренуватись. Став учасником міжнародних і всеукраїнських змагань.
Колишній українських захисник, ветеран АТО, учасник «Ігор Нескорених» каже, що завжди налаштований на перемогу: «У мене ім’я Віктор, а це значить Перемога, а для нас це тільки так».
Дивіться у нашому сюжеті Донеччина TV